Читать «Як ї чому» онлайн - страница 25
Автор неизвестен
І запам’ятай: діти старого Пау Амми страшенно не люблять, коли їх витягають з маленьких Пусат Тасетів і приносять додому в скляних баночках. Ось чому вони намагаються ущипнути своїми ножи-цями-клешнями кожного, хто їх ловить. І по заслузі — хай не чіпає!
А якщо тобі все ж таки кортить його зрозуміти, то негайно візьми в руки Географічний атлас — цю найцікавішу з усіх книжок з найчарівнішими в світі малюнками, — розгорни в ньому карту світу і, починаючи від Англії, простеж уважно за всіма географічними назвами (в тому числі й за тими, початкові літери яких дано в цьому віршику) аж до Південно-Китайського моря, де, здається, і відбулись усі оці події. Кожен справжній моряк і всяк той, хто мріє стати справжнім моряком, повинен знати карту. Доки ж ти занадто малий і ще не навчився читати, то попроси, щоб тобі допомогли старші.
ПРИПОВІДКА ПРО СТАРОГО КЕНГУРУ
Не завжди Кенгуру був такий, яким його ми бачимо тепер. Це було зовсім інше звірятко, на чотирьох куценьких ніжках, сіре, пухнасте й пихате.
Потанцювавши на пагорку посеред Австралії, він подався до маленького чародія Нка. Прийшов він до Нка вранці о шостій годині, ще до сніданку, та й каже:
— Зроби мене несхожим на всіх інших звірів, і то сьогодні ж до п’ятої години дня.
Підскочив Нка з піщаної відмілини, де він сидів, та як закричить:
— Забирайся геть!
Кенгуру був сірий, пухнастий і дуже пихатий. Потанцювавши на краю скелі посеред Австралії, він подався до середнього чародія Нкінга.
Прийшов він до Нкінга о восьмій ранку, вже після сніданку, та й каже:
Зроби мене несхожим на всіх інших звірів, зроби так, щоб я уславився, — і то сьогодні ж до п’ятої години дня.
Вискочив Нкінг з своєї нори в густій колючій траві та як закричить:
— Забирайся геть!
Кенгуру був сірий, пухнастий і дуже пихатий. Потанцювавши на піщаному схилі посеред Австралії, він подався до великого чародія Нконга.
Прийшов він до Нконга о десятій годині ранку, ще до обіду, та й каже.:
— Зроби мене несхожим на всіх інших звірів, зроби так, щоб слава ганялася за мною, — і то сьогодні ж до п’ятої години дня.