Читать «Як ї чому» онлайн
Автор неизвестен
ЧОМУ В КИТА ТАКА ГОРЛЯНКА
Колись у морі, серденько моє, жив собі Кит, і він їв рибу.
— Я голодний!
А мала Хитрунка Рибка озвалася хитрим голоском:
— О благородний, великодушний звіре з родини Китових, чи не траплялося тобі куштувати Людини?
— Ні,— відповів Кит. — А яка вона?
— Смачна, — сказала мала Хитрунка Рибка. — Смачна, тільки йоржиста.
— То знайди мені кілька штук, — наказав Кит і, махнувши хвостом, спінив усе море.
— Для початку стане й однієї,— сказала Хитрунка Рибка. — Якщо ти попливеш до п’ятдесятого градуса північної широти й сорокового градуса західної довготи (це така чаклунська примова), там, якраз посеред моря, на плоту, ти побачиш Моряка з розбитого корабля, а на ньому тільки й одягу, що сині полотняні штани та підтяжки (не забувай про підтяжки, моє серденько!), а в руках у нього скла-даний ніж, а сам він, скажу тобі щиро, навдивовижу мудрий та винахідливий чоловік.
Отож Кит помчав, що було сили, до п’ятдесятого градуса північної широти та сорокового градуса західної довготи, і там, якраз посеред моря, на плоту, побачив одного й самого-самісінького Моряка з розбитого корабля, а на ньому тільки й одягу, що сині полотняні штани (не забувай же про підтяжки, моє серденько!), а в руках у нього складаний ніж, і той Моряк бовтав у воді ногами. (Йому мама дозволяла бовтати у воді ногами, а то б він ніколи цього не робив, через те що був навдивовижу мудрий і винахідливий чоловік.)
Отут Кит роззявив свою пащу — ширше, ширше, а далі ще ширше, аж мало не до хвоста, та й проковтнув Моряка з розбитого корабля разом з плотом, на якому той сидів, разом з його синіми полотняними штанями, разом з підтяжками (про які не можна забувати!) і з великим складаним ножем. Він послав усе це одним-єдиним ковтком у своє тепле, темне, глибоке черево, а тоді плямкнув губами — ось так! — і тричі крутнувся на своєму хвості.
Та тільки-но Моряк, навдивовижу мудрий і винахідливий чоловік, опинився в теплому, темному, глибокому китовому череві,
Отоді вже Кит і сказав Хитрунці Рибці:
— Ця людина страшенно йоржиста, і від неї на мене напала гикавка. Що ж я маю робити?