Читать «Петрусь химородник» онлайн - страница 76

Озирнувся, довкола спала мертвим сном варта. Повернувся назад до темниці, будив-виводив з неї в’язнів, поки останній з них не вийшов на волю. Тоді вони зв’язали вартових та поклали їх до темниці, замкнувши всередині.

Вибиралися з неволі на диво легко та швидко, ніби якісь незнані-невідані сили допомагали.

Вже на українському боці Василь залишив ватагу. Хлопці й без нього доберуться. Перетворився на чорного лелеку й полетів додому. Так йому кортіло якнайшвидше пригорнути до серця сина, поцілувати кохану дружину. Летів і вдень, і вночі. А над лісом зустрівся з Марою на чорній колісниці. Побачивши його, страшно знавісніла й кинулася наздоганяти, люто лаялася й верещала. Петро не випитував у тата усіх подробиць. Хай, згодом, у них є тепер багато часу, ще набалакаються.

— Так, Петрусю, твій батько — дуже добра людина. Думаєш, з якого доброго дива чорні лелеки завжди опинялися поруч, коли ти найбільше потребував захисту? Не випадково. Коли Василь рушав у похід, то не міг залишити свого особливого сина без нагляду.

— Особливого? — перепитав Петрусь.

— Так, Василь знав, що ти — майбутній химородник. Не ти один такий мудрий, і Василь зазирав у Вілине озеро Надії. Так от, удома тебе мав берегти я, а в лісі, крім Пугача, — ще й чорні лелеки. Та більше тобі розкаже батько, коли очуняє, — буркнув Дрім, бачачи, як Петро відкрив рота для нового запитання.

— Дядьку Пугаче! Ніяких запитань більше. Я не про це. А скажіть, я можу переказати дещо для Мари просто, на словах, чи то конче треба йти до неї?

— Та не конче йти, передати можна, знайдемо спосіб. А що?

— Та так, нічого особливого. Просто передайте їй, коли вона й далі зачіпатиме чорних лелек чи не дотримуватиметься прадавніх законів, то горітиме отак заживо, вкупі з дорогою родиною, не тільки раз на рік, а й частіше. То я їй обіцяю.

Дрім задоволено почухав потилицю і неголосно сказав:

— Ет, недарма-таки розквітає та папороть…

Тлумачник

Білобог — бог добра в українській міфології. Уособлював добрі (білі) сили. У постійній боротьбі з Чорнобогом.

Блуд — дух-жартівник. Чіпляється до кожного, хто випадково зачепить його. На людину, до якої причепився Блуд, чекає неприємність: вона не може втрапити додому, блукає на одному місці до повного знесилення. То Блуд так розважається. Має талант переверництва-обертання: на кота, собаку, світло, з птаха у чоловіка тощо. Позбутися Блуда дуже легко — слід вбрати верхній одяг навиворіт, взуття взути праве на ліву ногу й навпаки.