Читать «Петрусь химородник» онлайн - страница 80

Потерчата (потороча, потерчуки, страдчата) — в українській міфології душі дітей, які померли, ще не народившись, або відразу після пологів, які не мають імені, пізніше, вже в християнській традиції — нехрещені діти. Душі потерчат сім літ літають загубленими, чекаючи своєї участі. Хто почує голос потерчати, повинен направити душу до вирію, наректи її, підкинувши вгору шматочок тканини. Дати ім’я — означає дати життя. У випадку з потерчатами — дати життя вічне, прилучити їх до сонму янголів. Коли ж за сім років таке дитя ніхто не благословить, його крадуть русалки, мавки, нявки, гречухи, роблячи своїми вихованцями. Такі Потерчата стають Духами-Семилітками. Невикрадені душі переходять у пугачів (на Поділлі) або в лелек (Західна Волинь).

Примхи — шкідники життя. Рідні сестри Злиднів. Людина, яку вони обсіли, стає вередливою, усім незадоволеною, часто бурчить та нарікає.

Розрив-трава — ідеальна рослина в міфології українців. Кому пощастить володіти цим талісманом, той нікого і нічого не боїться. Перед ним відчиняються найхитріші замки, рвуться тяжкі кайдани, як павутина, і смиренно слухаються наказів будь-які тварини.

Сварог — верховний бог в українській міфології, бог небесного вогню. Батько Дажбога. Бог-Творець, Бог Неба і Зірок, основа мудрості і святості. Вогонь і Світло Рода, заступник шлюбу і ковальської справи, людських ремесел і талантів.

Скарбник — особливий дух, який стереже особливу чарівну монету (інклюз), котра має властивість притягувати інші гроші, і таким чином збагачувати господаря.

Спориш — помічник Дворовика, його права рука.

Стодольник — дух, котрий охороняє стодолу.

Стрига — юна богиня в українській міфології, володарка східного вітру.

Химородник (характерник, гадівник) — назва вродженого відуна. Люди, які володіли телепатією, яснобаченням, гіпнозом, навіюванням, лікуванням, перевертництвом (обертанням). Різниця в назві залежить від напряму діяльності вродженого відуна, його майстерності, рівня підготовки. Химородники вважалися умільцями в мистецтві перевтілення, що давало їм можливість легко уникати пасток, навіть подорожувати потойбіччям.

Хлівник — добрий дух, що охороняє живність, яка мешкає у хліві, зерно і борошно в коморі.

Чорнобог — в українській міфології бог темряви, ночі, зими, холоду, але водночас таємничості, ворожіння, марення, сну. Поряд з ним знаходиться його дружина — богиня смерті Мара. Чорнобог вічно бореться з Білобогом, вони почергово перемагають один одного, і на землі від того змінюється день (літо) на ніч (зиму), і навпаки. У цій боротьбі (взаємодії) твориться життя.

Шишига — маленький, горбатий злий дух: має величезного живота, кордубаті холодні руки. Шишига мешкає в очеретах, біля боліт, дрібних річечок та інших водойм. Любить сутінки. Накидається на запізнілого одинокого перехожого і тягне його у воду.

Щезник — злий дух, що раптово з’являється, раптово зникає, любить танці та бешкети.