Читать «Не повертайся спиною до звіра» онлайн - страница 119

Найбільш послідовним у виконанні обіцянок «помаранчевої» влади виявився міністр внутрішніх справ, який пройшов сувору школу політичної боротьби під час акції «Кучма — геть!» Він таки розпочав слідчі дії проти сотень осіб, головним чином, з протилежного політичного табору. Вважалося, що саме їх стосується гасло «Бандитам — тюрми!». Слідство призначало зустрічі з відомими бізнесменами через телебачення. Однак гучні, видовищні справи розвалювалися на очах. Правоохоронна і судова системи давали збій. Міністр поступово залишився сам на сам із численними кримінальними справами, які так і не дійшли до суду.

Завадського це не дивувало. Як юрист він зсередини вивчив механізм влади й переконався, що без судової реформи задуми «помаранчевої» команди приречені на провал.

Була й інша небезпека — популізм нового прем’єра. Євген думав, що якби Пасічник дозволив цій чарівній леді самій тримати кермо, то за рік-два країну могли знесилити соціальні виплати і економічний спад. Північній сусідці не довго було чекати свого часу «ікс». Ось настане зима — й Москва неодмінно влаштує Пасічникові різдвяне «ворожіння» на газовому вентилі. Усі ці прогнози Ростислав, не вагаючись, виклав у своїй аналітичній записці на ім’я шефа.

Перша «помаранчева» весна позначилася безліччю нестандартних внутрішніх розпоряджень. Десятки тисяч державних службовців пішли з насиджених місць. Пасічник ліквідував деякі структури виконавчої влади. «І навіть Державну автоінспекцію!» — похитав головою Завадський, читаючи рухомий рядок на одному із сайтів. Свою адміністрацію Президент перейменував на Секретаріат і вирішив перенести її в іншу будівлю, зараховану до архітектурних пам’яток. Однак поставити велику країну з ніг на голову було непросто. В своїй основі державний апарат, по суті, залишився таким, що й за радянських часів. У цьому Ростислав переконався на власному досвіді, воюючи, за його словами, з тупими, товстошкірими працівниками апарату Верховної Ради.

Помірні критики нової влади за кожної слушної нагоди повторювали: не на майданах пишуть Конституцію. «Помаранчева революція» може набути характеру буржуазно-демократичної, — зазначав у своєму черговому інтерв’ю Анатолій Ґедзь. — Такий етап пов’язаний із формуванням інститутів громадянського суспільства, завдяки яким беруться під контроль діяльність і держави, і олігархів; у результаті виникає соціально орієнтована економіка».

«У-гу!», — сказав сам собі Завадський, уявляючи, як переписуватимуть під себе Конституцію мільярдери, котрими рясніє парламент. «Швидше за все, Пасічнику доведеться домовлятися з цими самими олігархами. З одним із них сьогодні воює міністр внутрішніх справ. А той пан своєю калиткою може перекрити весь державний бюджет України», — подумав Завадський і перейшов на президентський сайт.