Читать «Між двох орлів» онлайн - страница 234

Ярослава Дегтяренко

– Це що ж, виходить, що я продаюся йому? Так? – запитала Олеся, відчуваючи пекучий сором від Фениних слів, бо не могла не визнати, що та говорить гірку правду.

– Ой, не будь ханжею! – відрізала Фена, досадливо подумавши: «І чого воно таке дурне вродилося? Начебто і руки, і ноги, і довбешка на місці, а таке вже ж тупеньке та наївне, що без сліз не поглянеш!» А потім додала: – Візьми будь-який шлюб – хіба це не угода? Хіба чоловік не купує собі жінку? Адже це він обирає її, а не вона його. А якби твоя мати знайшла тобі нареченого, то ти б пішла за нього?

– Мусила б піти.

– Отож! Тільки нині тобі самій треба вирішувати, – мовила Фена та, присівши поруч із дівчиною, обняла її за плечі. – Олесенько, та ти хоч розумієш, як тобі пощастило? Ти тільки вдумайся: тебе, жебрачку, погоджується взяти за дружину заможний чоловік, якого усі шанують! Цей шлюб вирішить усі твої турботи. І Михайло дуже хороша людина! З ним ти проживеш, забувши про горе. А кохання-зітхання… Ним не наїсися!

Олеся замислилася. Перше нещасне кохання швидко вибило з неї усі рожеві мрії про майбутнє, змусило подорослішати. Тому дівчина з гіркотою визнавала, що Фена безперечно має рацію. Але ще десь у куточку душі жевріло кохання до Леся, жевріла надія, що він одумається та повернеться до неї. А потім Олесі згадалася їхня остання зустріч, коли він байдуже відвернувся від неї. Знову душа спалахнула лютою образою. «Та пішов він під три чорти! – зі злом подумала дівчина. – Він колись повернеться сюди та побачить, що після того, як він так принизив мене, я ще й вірно чекала на нього, як остання дурепа. Ні, більше ніколи я не принижуся перед ним! Більше ніколи він мене не скривдить!»

Феночка уважно спостерігала за Олесею, чудово здогадуючись, які саме вагання шарпають її ще досі дитячу душу. Але вирішила не втручатись, бо вельми мудро вважала, що дівчина сама має прийняти це рішення.

– Знаєш, Фено, я послухаюся тебе та піду за Висоцького, – твердо промовила Олеся. – Хай там як, але твоя правда – краще, ніж зараз, я в житті все одно не влаштуюся, а так є шанс вивести в люди Левка.