Читать «Між двох орлів» онлайн - страница 243

76

Руси́ни – назва українського народу, яка застосовувалася з XІ по XX ст. і поступово витіснялась етнонімом «українці». Назву «русини» у множині почали вживати з XV ст. поляки для позначення людей руського народу (спільна назва українців та білорусів, у тогочасному латинському написанні rutheni (ruteni), пол. rusini, rusacy). Сучасну Російську Федерацію називали Московією, а її жителів – московитами, не ототожнюючи їх із русинами-українцями. Саме тому Немирич у тексті Гадяцької угоди називає Україну Великим князівством Руським та наголошує на окремішності української нації, яка має право на відновлення своєї держави.

77

Маються на увазі поселення в Слобідській Україні, жителі яких, віддані царю, поповнювали повстанські кадри.

78

Немає чіткої інформації про чисельність козацько-татарського війська. Відомо, що московський гарнізон налічував 6—7 тис. воїнів. У реляції боярина Шереметєва царю Олексієві, яку він сам склав, не вказана кількість козаків, проте зазначено, що татар було приблизно 20 тис. осіб. Але такі дані ставить під сумнів Михайло Грушевський, зазначаючи, що чисельність козаків становила приблизно 1—2 тис. осіб, а татар було лише 500.

79

Посол Кікін дійсно говорив такі слова на шляху до гетьманського коша – озвучив ідею московського уряду. Можна зробити висновок, що в московському суспільстві тієї епохи вже існували своєрідні політтехнології на основі пропаганди ідеї відродження Київської Русі через спілку України та Московії, але з центром у Московії.

80

Йдеться про Катажину Собеську (1634—1694), сестру майбутнього польського короля Яна III Собеського та другу дружину князя Владислава Домініка Заславського-Острозького (1616—1656), учасника Пилявецької битви 1648 року та битви під Берестечком у 1651 році.

81

27.02.1658 р. в Роскілді між Швецією та Данією був укладений договір, який завершував війну між ними. Таким чином, Швеція знову могла поновити війну з Польщею. До цього додавалася перспектива війни з Московією через умову наслідування царем польського трону після прийняття католицтва.

82

Діти боярські – у Московії окремий стан провінційних служивих людей, чиї предки були кандидатами на боярський чин, але не отримали його.

83

Відрізані вуха були ознакою ярмаркового злодія і свідчили про те, що злодій двічі був спійманий за крадіжку. Якщо його ловили втретє, то страчували.

84

Кшиштоф Перетяткович (?—?) – походив з української шляхетної родини в Білій Русі, але перейшов у католицтво, служив секретарем у Беневського. У 1683 р. Перетяткович написав спогади про укладання Гадяцької угоди, які зареєстрував у Луцькій ґродській книзі як доказ своєї відданості Речі Посполитій.

85

Так говорили про тих чоловіків, які почали залицятися або упадати за дівчатами.

86

Розпусне життя (фразеол.).

87

Втратити дівочу честь до шлюбу (фразеол.).

88

Віно – частина майна чоловіка, яке він зобов’язаний був виділити дружині при укладанні шлюбу і яке в разі його смерті ставало її джерелом коштів до існування.