Читать «Користь незавершених справ» онлайн - страница 10

Марина Блохіна

— Ти правий. Якісь особливі приготування для нього потрібні? Ну там, не їсти після обіду, пити тільки настоянку папороті, натертися слиною вовкулаки… Ні? От і чудово.

Я все ще пам’ятала, як на третьому курсі академії ми проводили обряд з ловлі та підкорення вовкулак. Взагалі-то, нічого такого прямо складного у ньому не було — всього лиш розпалити багаття і пострибати навколо нього, вистукуючи на бубні особливу мелодію курячою кісткою. Але для того, щоб усе це спрацювало, потрібно було цілий день проходити, з голови до ніг обмазаною слиною цього ж вовкулаки. Приємного, чесно кажучи, малувато.

— Я буду тобі допомагати, так що нічого страшного не станеться. Він простий: запам’ятаєш декілька слів, запалиш свічки, я розсиплю крупу, і все. В Англії, звичайно, використовують не гречку, а вівсяне зерно, але я вважаю, в нашому випадку покійниця швидше відізветься саме на гречку.

— Е-е… Ну, якщо ти так думаєш, то звісно… — чесно кажучи, я ніколи не відходила від правил проведення обрядів, і якщо було сказано, що потрібно одне, я б нізащо не стала замінювати його на інше навіть за крайньої необхідності. В школі, а згодом і в Академії нам розказували чимало моторошних історій про тих чаклунів і відьом, які, загордившись, починали вважати себе модернізаторами чи там науковцями і міняли ритуали як заманеться, а потім магія, неправильно використана, починала змінювати вже їх.

Але я все ж таки сподіваюсь на професіоналізм і кваліфікацію Кіра, і, думаю, переживу цей ритуал. Не дарма ж він отримав Червоний диплом у Академії, з блиском закінчив аспірантуру і півтора роки пробув на стажуванні у Англії. А Велика Британія — це вже рівень! Звідти виходять всі найкращі чаклуни, які час від часу докорінно змінюють наше уявлення про магію.

Ось, наприклад, два-три століття тому відбулася магічна революція — перехід від обрядів і ритуалів до чар і заклинань. Раніше ними майже не користувались, дрімучі маги навіть думали, що без допоміжних артефактів магія не діє.

Але декілька англійських науковців, Стоун і Уотсон, зібравши I Магічний з’їзд, довели, що безпаличкова, безпосохова, та й взагалі безартефактна магія можлива. Звісно, повністю відмовитися від обрядів не вдалося, адже вони часто підсилюють і примножують сили того, хто чаклує, та тепер все ж таки магія набагато доступніша, ніж у дев’ятнадцятому столітті.

— Кір… А тепер скажи мені, будь ласка, ось що… Якщо чаклувати будемо вночі, навіщо ти прийшов до мене о шостій годині ранку? — я сердито вперла руки у боки, готова у кожний момент вперіщити одному надокучливому хлопцю по макітрі.

— У нас ще є справи на день. Ритуал ритуалом, але ми повинні хоча б щось спробувати дізнатися власними силами. І саме тому ми їдемо в Старий черепок.

Старий черепок — назва нашого маєтку за містом. Взагалі-то він зовсім не старий, будівля постійно підтримується магією і чудовими майстрами з ремонту. На власну домівку моя мати грошей не жаліє, на відміну від доньки. Можливо, назва не зовсім поетична чи велична, але іншої у цього дому вже не буде. «Старий черепок» колись був шинком, яким володіли мої предки, але пізніше став родинним гніздом.