Читать «Користь незавершених справ» онлайн - страница 9

Нарешті замок здався, і я змогла без перешкод відкрити двері, за якими — хто б сумнівався — стояв Кір. Бадьорий, веселий, з великою картонною коробкою у руках.

— Доброго ранку! Я бачу, ти вже прокинулась? — ледве не проспівав він.

— Я не впевнена, що він добрий… Може, пройдеш? Не варто стояти на порозі.

Я швидко зачинила за Кіром двері і, всадивши друга на кухні, гордо пішла у ванну. В цей раз я постаралася не затягувати водні процедури, і вже через двадцять хвилин, вмита, одягнена і навіть причесана, зайшла на кухню. А там мене чекав приємний сюрприз — величезна чашка кави і печиво, вочевидь, знайдене десь у кутку буфета.

— Дякую! Ті мене просто рятуєш! — я вгризлася зубами у підсушене часом печиво, яке ще не встигло стати зовсім неїстівним, і запила цей сумнівний продукт чудово звареною кавою. Ех, і чому я так не вмію? В мене завжди вона чи википала, чи не хотіла підніматися, і результат виходив відповідним. — Що це за коробка? — вона все ще стояла на столі — новенька, з коричневого картону, з кожної сторони обліплена скотчем.

— О-о… Добре, що ти запитала. Це не просто коробка, це — ключ до нашого ребусу, — Кір хвастливо поплескав долонею по картонній поверхні. Я у відповідь тільки скептично підняла брів, не забуваючи про сніданок. Часу в мене зовсім небагато — знаючи характер друга, зараз він мене потягне кудись у саме пекло, по якійсь ну от зовсім невідкладній справі.

— Ти питаєш що там? Ну, багато чого, взагалі… Свічки, мило, гречка, мотузка….

— Ми готуємося до апокаліпсису? — ледве не поперхнувшись кавою, запитала я.

— Та ні, дурненька! Це для ритуалу. Коли я був на стажуванні в Англії, ми декілька разів використовували його як раз у подібних випадках. Правда, тоді часу залишалося значно більше… Але повинен попередити, тобі доведеться чаклувати, а значить, переступити закон. І здійснити це буде зовсім непросто, і, не хочу тебе лякати, але навіть небезпечно…. Ти готова до цього?

— Ти кажеш так, ніби в мене є вибір, — пробурчала я. Звісно, перспектива проводити незрозумілий і не дуже безпечний ритуал мене не радувала, але й інших варіантів не було.

— Правильно, немає… Так, перейдемо до справи. Ритуал проведемо сьогодні вночі — Марс і Венера стоять у сприятливих точках, до того ж місяць старий… Для виклику мертвих умови майже ідеальні.

— Стій… Перед тим, як я погоджусь на це безумство, ти не міг би мені пояснити, що саме це нам дасть?

— Ми викличемо дух Анастасії Черепко. Як думаєш, що це нам дасть? Та вона ж просто розповість нам, яку справу залишила, і нам не доведеться бігати по всьому місту, або навіть за його межами, у пошуках того, не знаю чого.