Читать «Дев’яносто третій рік» онлайн - страница 200

Віктор Гюго

65

Шеньє, Марі-Жозеф (1764–1811) — поет і драматург, співчував якобінцям.

66

Патріоти. — До революції «патріотами» називалися громадяни, віддані єдиній республіці, противники королівської влади.

67

31 травня 1792 р. — початок активного руху паризької бідноти, що гуртувалася круг Комуни, за вигнання жірондистів, посилення революції і боротьби з контрреволюціонерами.

68

Дам’єн, Робер-Франсуа (1715–1757) — майстровий, що зробив замах на життя Людовіка XV. Був четвертований на Гревській площі.

69

Вереснева розправа. — В перших числах вересня 1792 року було страчено кілька тисяч контрреволюціонерів (переважно дворян і священиків), ув’язнених у тюрмах. Приводом до цього послужили чутки про змову роялістів, що розраховували на допомогу австро-прусських військ.

70

Солдати Шатов’є — солдати Шатов’євського полку. Після повстання в Нанті (1790 р.) були засуджені на тридцять років каторги. За постановою Національних зборів їх визволили. В Парижі, куди вони прибули (1792 р.), народ влаштував на їх честь грандіозні свята.

71

Alter ego — друге «я» (лат.).

72

Так звалась площа перед паризькою ратушею, де відбувалися страти.

73

Клоотц, Анахарсіс (справжнє ім’я Жан-Батіст; 1755–1794) видатний діяч Французької революції, пристрасний борець проти релігії, особливо християнства. Приєднався до ебертистів; Революційний трибунал присудив його разом з Ебером до страти.

74

Бабеф, Гракх (справжнє ім’я Франсуа-Ноель, 1760–1797) — організатор і вождь утопічно-комуністичного «Товариства рівноправних», яке він заснував разом з Марешалем, Буонаротті (див.) і Дарте. Бабефа і Дарте гільйотинували 26 травня 1797 року.

75

Комітет громадського порятунку — найвищий урядовий орган революційної Франції, створений 6 квітня 1793 р. декретом Конвенту «для оборони республіки заходами надзвичайними і невідкладними». В період якобінської диктатури зосереджував у собі всю політичну владу, здійснюючи її на місцях і в армії через підлеглих йому комісарів Конвенту. Це давало змогу якобінцям перемагати економічні труднощі і успішно боротися з внутрішніми й зовнішніми ворогами революції.

76

Же-де-Пом — зал для гри в м’яч. Депутати Національних зборів від третього стану, зібравшись 20 червня 1789 р. у Версалі на чергове засідання, знайшли двері виділеного для них приміщення замкненими з наказу короля. Тоді вони зібралися у залі для гри в м’яч і тут поклялися не розходитись, аж поки Франції дадуть конституцію.

77

Національні збори. — 17 червня 1789 року депутати «третього стану» оголосили себе Національними зборами. Потім вони були перейменовані в Установчі, які функціонували протягом двох років, доки їх змінили Законодавчі, що теж були замінені Конвентом.

78

Колло Д’Ербуа, Жан-Марі (1750–1796) — актор і драматург, член Конвенту й Комітету громадського порятунку. Був прибічником рішучого терору. Після розгрому якобінців його заслали на каторгу в Кайєнну, де він і помер.