Читать «Дев’яносто третій рік» онлайн - страница 198

Ça ira! («Діло йтиме гаразд» чи «Справа налагодиться») — приспів і назва популярної паризької пісеньки невідомого автора.

39

9 термідора — скорочена назва контрреволюційного перевороту, що стався 9 термідора, тобто 27 липня 1794 р., після чого настала термідоріанська реакція. Розгул білого терору, економічна криза, голод і зубожіння народних мас характеризують цей період.

40

Сен-Жюст, Антуан-Луї (1767–1794) — член Конвенту і Комітету громадського порятунку, відігравав видатну роль в організації оборони революції від внутрішніх і зовнішніх ворогів. Гільйотинований після перевороту 9 термідора.

41

Тальєн, Жан-Ламбер (1769–1820) — комісар Конвенту в Бордо; авантюрист, його діяльність дискредитувала революційний уряд. Відіграв певну роль в падінні Робесп’єра. Брав активну участь у термідоріанському перевороті.

42

Директорія — уряд, встановлений 26 жовтня 1795 р. Часи правління Директорії відзначаються процвітанням спекуляції і збагаченням буржуазії.

43

Рицарі кинджала. Після 9 термідора банди чорносотенної «золотої молоді» прилюдно палили революційну літературу, громили друкарні, де друкувалися революційні газети, вбивали якобінців у театрах, кофейнях і на вулицях.

44

Мірабо, Оноре-Габрієль-Рікетті (1749–1792) — діяч Французької буржуазної революції. Один із керівників великої буржуазії і ліберального дворянства.

45

Варле, Жан (нар. 1746 р. в Парижі, рік смерті невідомий) — діяч Французької буржуазної революції; один із вождів «шалених», що обстоювали інтереси міської і сільської бідноти.

46

Четверте серпня 1789 р. — В ніч на 4 серпня 1789 р. Установчими зборами були формально скасовані феодальні права. Остаточно й без викупу їх ліквідував Конвент.

47

Фурньє, Клод (1745–1821) — активний учасник революційних подій, не раз був заарештований, востаннє в зв’язку з розкритою змовою проти Бонапарта.

48

Лафайєт, Марі-Жозеф (1757–1834) — маркіз, генерал. У 1797 році був начальником Національної гвардії. Ліберальний політичний діяч, прибічник конституційної монархії. Після повалення монархії емігрував з Франції.

49

Анріо, Франсуа (1761–94) — діяч французької буржуазної революції, якобінець. Син бідного селянина, служив писарем у паризькій митниці. У 1793 р. був призначений командувачем Паризької Національної гвардії. 28 червня 1794 р. (10 термідора) був страчений разом з Робесп’єром та іншими його прибічниками.

50

«Пер Дюшен» — політична газета, яку видавав Ебер.

51

Шнейдер, Євлогій (1765–1794) — одна з найпохмуріших постатей революційної епохи. Монах, придворний проповідник, гультяй, розпусник і садист. 1793 р. став прокурором Революційного трибуналу в Страсбурзі і фактичним господарем в Ельзасі. Був заарештований і відправлений у Париж, де його гільйотинували.

52

Ебер, Жак-Рене (1757–1794) — вождь лівих якобінців (див.), член ради Паризької комуни, видавав газету «Отець Дюшен», що була дуже популярна серед населення передмість. Певної продуманої програми ебертисти не мали. Коли з’ясувалося, що ебертисти мають на меті «чистку» Конвенту і утворити новий уряд, робесп’єристи та дантоністи добивалися гільйотинування їх у березні 1794 р.