Читать «Дізнавач» онлайн - страница 128

Обійшли шість хат. Трьох поліцаїв у наявності вже не стало — відправили в Караганду на десять років після відкритого суду в будівлі колишньої синагоги. Ще троє не дуже злісних показали, що правда шукали гроші в столі. Але нічого не знайшли. Євка кидалася на них з кулаками, Файда утримував.

Стало ясно — по-доброму ніхто нічого потрібного не розповість. До того ж Євку піддали осуду, тому що вона шукала гроші, а не оплакувала батьків у першу чергу. Євка їм відповідала, що батьків вона буде оплакувати все своє життя, і це її особиста справа, а хату хто її руйнував, живуть спокійно і нікого не оплакують, а оплакують тільки те, що загарбати нічого у Горобчиків не вдалося.

Файда від Євки відсторонився. На її вимоги допомагати їй відновлювати справедливість, відповів: «Радянський суд і народ відновлять справедливість. А мені працювати треба вперед». Євка зрозуміла, що впливу на Файду вона не має. Хоч у нього і Сунька, і все її минуле життя.

Євка ходила по Остру. Стукала в кожну хату з криком, що їй треба подивитися і забрати своє. Оскільки після вбитих євреїв майно розійшлося містечком, і на цьому ґрунті було багато скандалів, Євку пускали. Вона знаходила де що. Таким чином зібрала майже весь стіл. Частинами. Сама вантажила на візок і тягла до себе. Вважалося, що вона збожеволіла.

Але гроші вона знайшла. Там, куди Соломон їх і поклав. Під стільницею розташовувалася велика ємність — ніби для складання предметів побуту. Але дно цієї ємності — подвійне. На вид і від струсу друге дно ніяк не проявляється. Але якщо витягнути крихітний кілочок знизу — то маленька дошка, яка прилаштована без зазорів, відвалюється. Як Соломон Горобчик і показував дочкам далекого урочистого дня.

Євка монети взяла, а дошки-шухлядки рознесла єврейським цвинтарем — прилюдно. Влаштувала столу похорон.

Тепер Євка вважає, що й справді тоді трохи в голові у неї затьмарилося. Вона б і без царських червінців прожила своєю працею і своїми руками-ногами. Але їй колола душу несправедливість. І вона своєю поведінкою виступала тільки за справедливість. Тим паче, вона хотіла на зборах де-небудь свої монети показати всім, щоб знали, які вони падлюки і дурні.

У той же час до неї в нахлібниці оформилася остаточно Малка Цвинтар. Від неї секретів у Євки не було. Дізналася Малка й про червінці.

Цвинтарша стала заводити в хаті особливі порядки щодо кошеру, пекла мацу і таємно розносила по Остру. Євка її намагалася напоумити, що будуть неприємності. Але Малка запевнила, що тепер, після війни, неприємностей бути не може. Діяльність свою трохи втихомирила після того, як Файда накричав на неї: «Не для того ми пліч-о-пліч билися з усім народом разом, щоби зараз повертатися до темних єврейських забобонів. Деякі думають, що єврейський народ своїми величезними і незаслуженими жертвами заслужив. Але він не заслужив. Жертви — окремо, а маца — окремо». І пригрозив, що коли дізнається про мацу по Остру з Малчиних рук, то їй дуже дістанеться за всіма статтями. До того ж постраждають і невинні. І щоб не пішла нанівець уся просвітницька і культурна робота, за яку Файда відповідає аж на два райони, Малці належить завмерти і забути свої вибрики.