Читать «Дізнавач» онлайн - страница 156

Через чотири години надійшло повідомлення.

Я виїхав на розслідування.

Був і за оперативника, і за дізнавача, і за слідчого. Доручень нікому не давав, скрізь бігав сам замість опера.

Потім Мойсеєнко наклав на себе руки. Справу закрили.

Далі — як було, так було.

Євсей, бідний, бачив — розслідування веду я, тим більш під виглядом побутового, в МДБ справа не передається, усюди я сам, нікого не підключаю, тримаю режим секретності, з ним не ділюся. Тим більш — я по суті дізнавач, а не слідчий. Уже дивно і викликає пересуди і підозри. Натомість Євсей дивився всередину цієї справи, а не на поверхню, як усі. На поверхні — вбивство з ревнощів, плювка не варто. А Євсей знав — кохання ні до чого. Хоч удавись — ні до чого. Лілька перед ним наскрізь поставала у своєму істинному світлі — діти та інше заодно з Лаєвською. Не те що переді мною. Гутін і зміцнився на думці, що виходу у нього немає іншого, окрім як стрілятися з табельної зброї. Не чекати, поки за ним прийдуть.

Уперше за довгий час я не думав про Лаєвську і Лільку.

Думав про Євсея.

Якби він поділився зі мною своїми сумнівами. Якби він своєю до мене недовірою не зрадив нашої дружби.

Лаєвської я ніколи більш не бачив і не зустрічав, як кажуть за подібних обставин місця і часу.

Я довгі роки відчував нутром, що розповім цю історію, або письмово, або усно. Усно не довелося — надійний слухач не зустрівся. Вголос, очі в очі, звичайно, було б краще і наочніше. До того ж не можна виключати питання назустріч, яке здатне зіштовхнути оповідача на інший лад. Або згадати забуте.

Я почав описувати цей випадок як приклад роботи. Не для того, щоб замаскувати свою роль у пригоді далекого 52-го року. А для того, щоб звільнитися від упередженого до себе ставлення з першого слова. Для об’єктивності. Яка і є головна мета правосуддя.

Приклад розкривають виключно на достовірних фактах. Я так і викладав. Але поступово з’ясувалося: і факти іноді обманюють, якщо їх пильно оглянути з усіх боків. У даному випадку деякі факти виступають нібито проти мене. Але навіть якщо це й так, я не винен.

Життя вирішується не тут. Я раніше думав — тут. А потім змінив свою думку, незважаючи на те що в 1959 році з гарними показниками закінчив Харківський юридичний інститут заочно і довгі роки працював слідчим.

Решта — своєю чергою.

КІНЕЦЬ

Примітки

1

Щезніть спати (ідиш).

2

Вітаю (івр.).

3

Єврей (ідиш).

4

Компанія (івр.).

5

Талес, хлопчику (ідиш).