Читать «Вибране: Королі і капуста. Оповідання та новели» онлайн - страница 416

(Lost on Dress Parade, 1905)

255

...перед славетним Міланським собором. — Міланський собор (Duomo di Milano) — величний пам’ятник архітектури Італії, найбільша у світі церква в готичному стилі.

256

табльдот — загальний стіл у деяких готелях, пансіонатах і ресторанах, коли сніданок, обід та вечеря подаються для всіх мешканців або постійних відвідувачів у визначений час і за єдиним меню.

257

Манхеттен — острів, на якому в ті часи розташовувалась більша частина Нью-Йорка.

258

котольйони — котильйон (франц. cotillon) — бальний танець французького походження, що складається з кількох самостійних танців та ігор.

259

...головною магістраллю Мамони та сонму допоміжних богів — тут йдеться про авеню, де були розташовані будинки багатіїв. Мамона, або Маммон — божество багатства і наживи у деяких релігіях Ближнього Сходу, у християнських текстах Мамона — злий дух, біс, що втілює жадібність, корисливість та зажерливість.

260

(The Furnished Room, 1904)

Ця новела є однією з найтрагічніших у творчому доробку О.Генрі. Хоча вона і написана за всіма канонами огенрівської моделі, її фінал не виправдовує читацьких очікувань і вражає глибиною драматизму.

261

Лари й пенати — божества давніх римлян, охоронці й покровителі домашнього вогнища; тут імена божків уособлюють домашні речі й пожитки, які бідні мешканці Вест-Сайду змушені були переносити з собою з однієї мебльованої кімнати до іншої.

262

Вавілонська вежа — споруда, яку, згідно з біблійною легендою, колись задумали збудувати люди, щоб досягти небес. Однак Бог, розгнівавшись, змішав усі мови, тим самим завадивши їм здійснити задумане.

263

...де черв не вмирає. — О.Генрі натякає на євангельський вислів про пекло: “...де черв не вмирає і вогонь не гасне”.

264

(The Brief Debut of Tildy, 1904)

265

...коли сурма Гавриїла скличе всіх на останній обід. — Згідно з християнськими віруваннями, архангел Михаїл сповістив звуком своєї сурми про настання Страшного суду.

266

Мадам Рекамьє — Жюли Рекамьє (1777—1849) — дружина паризького банкіра, світська красуня, в салоні якої збиралися найвідоміші представники культурного і політичного життя Франції — літератори, вчені, художники, міністри.

267

“Парсифаль” — опера Ріхарда Вагнера.

268

...Обернула їхню яєчню з салом на амброзію — в грецькій міфології амброзією називалася їжа богів, яка наділяла їх вічною молодістю та безсмертям.

269

Цірцея — у грецькій міфології донька бога сонця Геліоса, чарівниця, кохана античного героя і мандрівника Одіссея. В поемі Гомера “Одіссея”, йдеться про те, як вона обпоїла друзів Одіссея й перетворила їх на свиней. Цірцея незрідка виступає символом жіночого кохання.

270

Купідон — в античній міфології божество кохання, його часто зображали у вигляді маленького і пустотливого хлопчика, стріли якого запалюють у серцях людей вогонь любовної пристрасті.

271

Сабінянки — жінки із племені сабінів, яких за наказом засновника Рима Ромула мали викрасти римські воїни, оскільки їхнє місто було населене лише чоловіками.