Читать «Адвокат негідників» онлайн - страница 95

— Дуже добре, що ж, оголошую перерву до дев’ятої години ранку.

21.

У п’ятницю рівно о дев’ятій ранку заводять присяжних, суддя Пондер вітається з ними. Викликають офіцера Сумеролла, він знову стає за трибуну. Зухвалості в ньому поменшало, та вона не зникла зовсім.

— Будь ласка, продовжуйте перехресний допит, пане Руд, — каже Пондер. Із допомогою клерка виймаю і розгортаю велику схему будинку Ренфро — і першого, і другого поверхів. Прошу Сумеролла, як керівника команди, розповісти нам, як саме було обрано вісьмох членів команди. Чому вони розділилися на дві групи — одна на передні двері, друга на задні? Якою була роль кожного з них? Яку зброю мав кожен з них? Хто прийняв рішення не дзвонити у двері, а вриватися всередину? Як було відчинено двері? Хто саме їх відчинив? Хто з копів першим увійшов досередини? Хто вистрелив у Спайка і чому?

Сумеролл не може — чи не хоче — відповідати на більшість запитань, і зовсім скоро він виглядає цілковитим ідіотом. Він був командиром і пишався цим, але за трибуною він не впевнений у багатьох деталях.

Добиваю його дві години, тоді беремо перерву. Поки поспіхом п’ємо каву, Дуґ розповідає, що присяжні демонструють скептицизм і недовіру, а деякі навіть лють. «Вони на нашому боці», — додає він, тож я його застерігаю. Також мене непокоять двоє присяжних, оскільки вони, за відомостями мого старого приятеля Нейта Спуріо, мають зв’язки з департаментом поліції. Ми зустрілися, щоб випити по склянці, напередодні ввечері, і він каже, що копи покладаються на номери чотири і сім. До цього я візьмуся згодом.

Опираюся спокусі цькувати Сумеролла протягом усього дня — я роблю таке частіше, ніж мав би. У мистецтві ведення перехресного допиту зупинитися, поки виграєш, — це частина майстерності. Я її поки що не опанував, бо в мене інстинкт — добивати таку худобу, як Сумеролл, завдавати удару за ударом, поки не знищу остаточно.

— Гадаю, ви достатньо попрацювали з цим свідком, — мудро зазначає Дуґ.

Він має рацію, тож я кажу судді, що закінчив із Сумероллом. Наступний свідок — Скотт Кістлер, коп, який отримав поранення, судячи з усього, від Дуґа Ренфро. Першим, згідно з правилом, його допитує Фінні, він щосили намагається викликати якесь співчуття. Насправді — а в мене є медичні звіти — кульове порання в шию було хіба трохи серйознішим за поверхневе. У бою йому видали б кілька пластирів і відправили назад на передову. Однак прокурору потрібно заробити тут бали, і Кістлер говорить так, ніби отримав кулю межи очі. Надто вони все це затягують, і врешті ми йдемо на обід.

Коли повертаємося до судової зали, Фінні оголошує:

— Запитань більше немає, Ваша Честь.

— Пане Руд.

Накидаюся на Кістлера гучним:

— Офіцере, це ви вбили Кітті Ренфро?

Після цих слів в кімнаті миттєво бракне повітря. Фінні зривається на ноги з протестом. Суддя Пондер додає:

— Пане Руд, якщо ви...

— Ми тут говоримо про вбивство, пане суддя, чи не так? Кітті Ренфро не була озброєною, коли хтось вистрелив і вбив її у власному будинку. Це убивство.

Фінні голосно зауважує: