Читать «NOSTRADAMUS: Таємниця пророка» онлайн - страница 9

— Самуа. Крис. Ви запам’ятали?

Він пожбурив у бармена стільцем, скориставшись миттю його розгубленості, щоб обернутися і знайти поглядом двері чорного ходу.

— Самуа. Крис.

Він тицьнув пальцем у Сабіра. Очі цигана були переповнені жахом.

— Не забудьте.

З

Бабель знав, що втікає від своєї смерті. Ні в чому досі він не був такий упевнений, як у цьому. Тут він не мав найменшого сумніву. Його порізана рука болісно пульсувала. Легені горіли вогнем, кожен подих розривав йому тіло, ніби крізь нього протягували палицю, втикану гострими цвяхами.

Баль спостерігав за ним із відстані в п’ятдесят метрів. Часу в нього було досить. Циган не мав куди втікати. Не міг нікого покликати на допомогу. Будь-який поліціант, побачивши його, негайно викликав би людей, що запхали б його в гамівну сорочку, — поліція не була надто поблажливою до циганів у Парижі, а до циганів, заляпаних кров’ю, — тим паче. Що сталося в тому барі? З ким він там зустрічався? Що ж, йому знадобиться не так багато часу, щоб це з’ясувати.

Він майже відразу побачив білий фургон «пежо». Водій вихилився з вікна й розпитував дорогу в мийника вікон. Мийник показував назад, у напрямку Сен-Дені й знизував плечима із суто галльським нерозумінням.

Баль викинув водія з машини й заліз у кабіну. Двигун іще працював. Баль увімкнув передачу і збільшив швидкість. Він навіть не завдав собі клопоту подивитись у дзеркало заднього виду.

Бабель утратив гаджоз очей. Він обернувся й, хитаючись, подивився назад. Перехожі обминали його, налякані його закривавленим обличчям і руками. Бабель зупинився. Він стояв на вулиці, відсапуючись, наче загнаний олень.

Білий фургон «пежо» наїхав на бровку й ударив Бабеля в праве стегно, зламавши кістку. Бабель відлетів від капота й важко впав на тротуар. Майже відразу він відчув, що чиїсь дужі руки підняли його за штани й піджак. Відчинили дверці і вкинули його у фургон. Він почув моторошний жалібний зойк і надто пізно зрозумів, що той вихопився з його легень. Він поглянув угору саме в ту мить, коли гаджо підняв його підборідця ребром долоні.

4

Бабель прийшов до тями від гострого болю в ногах і плечах. Він підвів голову, щоб розглянутися навколо, але не побачив нічого. І тільки тоді до нього дійшло, що на очі йому накладено пов’язку і його у вертикальному положенні прив’язано до металевої рами, з якої він звисав уперед, розкинувши руки й ноги у формі хреста, а його тіло застигло неприродним півколом, ніби він вигнув стегна, виконуючи якийсь екзотичний танець. Він був голий.

Баль знову смикнув Бабеля за пеніс.

— Бачу, ти нарешті згоден приділити мені трохи уваги. Дуже добре. Послухай мене, Самана. Ти повинен знати дві речі. По-перше. Так чи інак ти помреш. Ти не зможеш викупити своє життя, надавши необхідну мені інформацію. По-друге. Те, як саме ти помреш, цілком залежить від тебе. Якщо я буду задоволений тобою, я просто перетну тобі горло. Ти не відчуєш нічого. Я зроблю це в такий спосіб, що кров витече з тебе за одну хвилину й ти відразу помреш. Якщо ж ти мене не задовольниш, я зроблю тобі дуже боляче — і ти муситимеш витерпіти набагато більші муки, аніж ті, що терпиш тепер. Аби ти повірив у те, що я тебе вб’ю і що ти не зможеш випручатися з тієї пози, у якій тепер перебуваєш, — я зараз відріжу твій член. Потім припалю рану розжареним залізом, щоб ти не стік кров’ю й не помер завчасно.