Читать «NOSTRADAMUS: Таємниця пророка» онлайн - страница 7

2

Адам Сабір давно вирішив, що погнався за чимсь нереальним. Самана запізнювався вже на п’ятдесят хвилин. Лише зачарування вбогим оточенням цього бару утримувало його на місці. Розглядаючись навколо, він незабаром помітив, як бармен опускає віконниці, затуляючи вікна, що виходили на вулицю.

— У чому річ? Ви зачиняєтесь?

— Зачиняюся? Ні. Я просто зачиняю всіх своїх відвідувачів усередині. Сьогодні субота. Усі сутенери приїздять до міста. Незабаром на вулицях творитиметься казна-що. Три тижні тому мені порозбивали всі мої парадні вікна. Якщо вам треба вийти, то вадодда.удвер>^ор*мм^,а ходу.

Сабір підняв брови. Цікаво. Це був, можна сказати, новий спосіб зберегти своїх клієнтів. Він простяг руку по ще одну філіжанку кави й випив її. Він відчував, як кофеїн прискорює йому серцебиття. Десять хвилин. Він дасть Самані ще десять хвилин. Потім, хоч у якомусь формальному розумінні він був ще у відпустці й мав досить вільного часу, він не стане більше чекати, а піде до кінотеатру й подивиться фільм Джона Гастона «Ніч Ігуани», провівши решту дня з Аною Гарднер та Деборою Кер. І, можливо, додасть ще один розділ до своєї книжки про сто найкращих за всі часи кінофільмів, якої, звісно, йому ніколи не пощастить продати.