Читать «NOSTRADAMUS: Таємниця пророка» онлайн - страница 47

Найліпше було б схопити всіх трьох водночас. Так він міг би зосередити увагу на одному з них, а решта тим часом були б змушені спостерігати. Це спрацьовує майже завжди. «Відчуття вини, — подумав Валь, — головна слабкість західного світу. Коли люди не відчувають за собою вини, вони будують імперії. Коли вони починають відчувати вину, вони втрачають їх. Подивіться на британців».

Він побачив спочатку дівчину, яка присіла на березі річки. Вона вийшла з машини попісяти? Чому вони зупинилися? Він пошукав поглядом чоловіків, але ті були десь за межами його зору. Потім він побачив, що дівчина зрізає якісь рослини й запихає їх до кількох пластикових торбин. Святий Боже. Від цих людей можна чекати чого завгодно.

Він востаннє пошукав поглядом чоловіків, а тоді спустився з пагорба до дівчини. Важко було повірити, що все склалося так добре для нього. Вони мали б знати, що він десь близько. Якось узяти це до уваги.

На мить він завагався, коли вже був футів за п’ятнадцять від дівчини, що присіла у своїй довгій циганській спідниці на березі річки. Чудова картина невинності. Вона збудила якийсь спогад із його далекого минулого, проте Баль не міг пригадати, який саме. Цей несподіваний провал у пам’яті стривожив його, наче струмінь холодного повітря, що добувся до тіла крізь дірку в штанях.

Він пробіг останні кілька ярдів, переконаний, що дівчина не бачила, як він наближається. В останню мить вона почала обертатися, але він уже навалився на неї, притиснувши їй руки до землі своїми коліньми. Він чекав, що вона закричить, і з остороги затиснув їй ніс — цей метод спрацьовував майже завжди з жінками й був набагато ефективнішим, аніж затуляти переляканій людині рот, — але дівчина, на його подив, мовчала. Було таке враження, ніби вона чекала його появи.

— Якщо закричиш, я скручу тобі в’язи. Як я скрутив їх твоєму братові. Ти мене зрозуміла?

Вона мовчки кивнула головою.

Він не міг роздивитися обличчя дівчини, бо притиснув її до землі, придавивши їй спину коліном, її тіло було внизу під ним, а руки розкинуті в позі розп’яття. Він виправив цю позу, обернувши її голову вбік.

— Я тобі скажу це тільки один раз і більш не казатиму. Мені вистачить десятьох секунд, щоб пристукнути тебе кулаком. Поки ти будеш не при тямі, я задеру твою спідницю, стягну з тебе труси і проникну в твоє тіло за допомогою свого ножа. Коли я натраплю на твої фаллопієві труби, я їх виріжу. Ти втратиш багато крові, але це тебе не вб’є. Чоловіки, певно, знайдуть тебе, перш ніж ти помреш. Але ти вже ніколи не будеш матір’ю. Ти мене зрозуміла? Цю можливість ти для себе втратиш. Навіки.

Він не так побачив, як почув, що її сечовий міхур спорожнився. Очі їй закотилися й затремтіли.

— Облиш це. Отямся. — Він щосили ущипнув її за щоку. Її погляд знову набув фокусу. — А зараз відповідай. Що ви знайшли? Куди їдете? Скажи мені про це, і я тебе відпущу. Твої десять секунд почали спливати.

Йола застогнала.

— Вісім, сім, шість.

— Ми їдемо в Рокамадур.

— З якою метою?

— До Чорної Богоматері. Щось заховано під її ногами.