Читать «NOSTRADAMUS: Таємниця пророка» онлайн - страница 46
Марио Ридинг
36
Йола виплюнула останню лушпайку гарбузового насіння на підлогу автомобіля.
— Погляньте. Дика спаржа.
-Що?
— Дика спаржа. Ми повинні зупинитися.
— Ти, певно, жартуєш?
Йола з усієї сили штовхнула Сабіра в плече.
— Нам треба встигнути кудись на точно визначений час? Хтось женеться за нами? Нам визначено якийсь останній термін?
— Ні, звісно...
— Тоді зупинися.
Сабір подивився на Алексі, шукаючи в нього підтримки.
— Ти ж не думаєш, що нам треба зупинитися?
— Звичайно, ми повинні зупинитися. Невже ти думаєш, що дика спаржа так часто росте біля самої дороги? Звісно, Йола повинна зібрати свій cueiUette1.
— Свій що?
Зрозумівши, що він у меншості, Сабір розвернув машину в протилежний бік і поїхав назад, до кущів спаржі.
— Хоч би де довелося бути жінкам циганів, вони повинні зібрати те, що вони називають своїм cueiUette. Це означає, що вони ніколи не проминають дармової їжі — трави, салати, яєць, винограду, горіхів, ренклодів, — вони неодмінно мусять зупинитися, щоб зібрати її.
— А що таке, в біса, ренклоди?
— Зелені сливи.
— Сливи-угорки?
— Атож.
Сабір оглянувся на дорогу за ними. З-за повороту виринув «ситроен» і з гуркотом промчав повз них.
— Я зупиню машину десь там, де нас не побачать. На той випадок, якщо тут проїде поліційний автомобіль.
— Ніхто не впізнає нас, Адаме. Вони шукають одного чоловіка, а не двох чоловіків і жінку. І той чоловік має бути в машині з іншими номерами.
— І все ж таки.
Йола вдарила кулаком по сидінню поперед себе.
— Поглянь-но. Я тут бачу ще дещо. Он там річка. — Вона понишпорила у своєму заплічному мішку й дістала звідти дві згорнуті в рулон пластикові торбини. — Ви двоє підете і зберете спаржу біля дороги. А я зберу інші рослини. Я бачу тут неподалік кульбабу, кропиву, а також ромашки. Вам пощастило, хлопці. Ми влаштуємо сьогодні ввечері бенкет.
57
Алюр Валь виграв для себе сорок хвилин часу. Сорок хвилин, за які він міг зібрати всю потрібну йому інформацію. Сорок хвилин, протягом яких поліція буде давати раду тій ситуації, яку він залишив позад себе: викликати швидку допомогу, здійснювати власне попереднє розслідування тощо.
Він поставив ногу на акселератор і подивився на стрілку приладу для стеження. Потім набрав повні груди повітря й зменшив швидкість.
Ситуація на дорозі змінилася. Сабір уже не їхав уперед. Валь дивився на стрілку, яка показувала, що він повільно наближається до нього. Валь завагався, тримаючи одну руку на кермі. Тепер стрілка завмерла на місці. Вона блимала десь за п’ятсот метрів від нього.
Валь з’їхав із дороги за двадцять метрів від повороту. Він завагався, перш ніж вийти з машини, але потім вирішив, що не має ані часу, ані зручного місця, де міг би заховати авто. Йому доведеться ризикнути на той малоймовірний випадок, якщо з’явиться поліція і зробить малоймовірне ототожнення між ним і автомобілем, що стоїть біля дороги.
Він швидко зійшов на вершину пагорба і спустився вниз, перетнувши невеличкий лісок. Чому вони зупинилися так швидко після попередньої зупинки? Пікнік? Аварія? Це могло бути що завгодно.