Читать «NOSTRADAMUS: Таємниця пророка» онлайн - страница 37

Він біг три дні і три ночі, поки прибіг у місто з білими будинками, де його ніхто не знав. Там він найнявся працювати до багатого чоловіка. Та коли він уперше вдарив молотком по залізу, нажаханий крик вихопився у нього з грудей. Бо перед ним на ковадлі лежав розжарений до червоного цвях — той самий четвертий цвях, якого не вистачило на розп’ятті Христа. І щоразу, коли брався до роботи, — хай навіть в інший спосіб та в іншому місці, — він бачив перед собою те саме, аж поки у світі не залишилося жодного куточка, де він міг би знайти порятунок від жаского видіння з розжареним до червоного цвяхом.

Саме цим циганський фольклор пояснює, чому цигани приречені вічно мандрувати світом, шукаючи безпечного місця, де вони могли б поставити свої кузні. .

— Ідіоти, — тихо прошепотів Баль, звертаючись сам до себе. — Вони могли б повбивати римлян, а провину скласти на родини вбитих ковалів.

Він уже виявив двох чоловіків, що охороняли табір. Один сидів, прихилившись спиною до дерева, і курив, другий спав. Що вони думають, ті люди? Треба якось розворушити їх. Коли Сабір і дівчина будуть змушені вибігти на дорогу, їх буде набагато легше підстрелити або навіть схопити.

Посміхаючись сам до себе, Баль дістав із кишені своєї водонепроникної куртки плаский шкіряний футляр, розстебнув на ньому змійку й витяг звідти «раджер редгок». Цей самозвідний револьвер був виготовлений із полірованої іржостійкої сталі й мав руків’я з палісандрового дерева. Він мав також ствол завдовжки в сім із половиною дюймів, магазин шести дюймів в обхваті й телескопічний приціл, що стояв на позначці у вісімдесят футів. Цей револьвер завдовжки лише в тринадцять дюймів був улюбленою мисливською зброєю Валя й мав потужність пострілу, достатню, щоб повалити лося. Нещодавно на полігоні в Парижі він у кількох серіях домігся, щоб кулі розліталися не більш як на три дюйми, стріляючи з відстані в дев’яносто'два фути. Цікаво, подумав він, чи пощастить йому зберегти таку влучність тепер, коли він стрілятиме по живих мішенях?

Його перша куля влучила на два дюйми нижче від п’яти цигана, який спав. Чоловік смикнувся і вмить прокинувся, його тіло неусвідомлено прибрало форми трикутника. Своєю другою кулею Валь точно влучив у те місце, де дві секунди тому лежала голова сплячого.

Потім він переключив увагу на другого цигана. Першим пострілом він влучив у бляшанку із сигаретами, а другим зрізав гілку над самою його головою.

На цей час обидва чоловіки вже бігли до табору з гучними зойками. Першою кулею Валь не влучив у телевізійну антену, але друга розламала її надвоє. Стріляючи, Валь не відривав погляду від дверей будари, за якими хвилин двадцять тому зникли Сабір, дівчина та чоловік, який кидав ножа. Але ніхто звідти не вийшов.

— Ось так. Сьогодні вистріляв лише один магазин.