Читать «NOSTRADAMUS: Таємниця пророка» онлайн - страница 32

Йола підвела на нього погляд. Але в її очах була нервозність, вони ковзали по його обличчю, не зупиняючись на жодній рисі.

Сабір несподівано зрозумів, чим реально закінчилися для неї дивна поведінка та смерть її брата. Не зі своєї вини Йолі несподівано накинули в родичі цілком чужу людину — і ці стосунки родичівства приписувалися законами та звичаями її власного народу, а тому вона не могла зі своєї власної волі відмовитися від них. А що, як цей її новий брат виявиться негідником? Або сексуальним збоченцем? Або людиною, якій не можна довіряти? Де вона знайде на нього управу?

— Ходімо в будару моєї матері. Алексі піде з нами. Я повинна розповісти дещо вам обом.

27

Йола показала, щоб Сабір і Алексі сіли на ліжку, над нею. Сама вона вмостилася на підлозі, підтягнувши коліна до підборіддя й обпершись спиною об яскраво пофарбовану скриню.

— Тож слухайте. Багато, багато родин тому одна з моїхматерів подружилася з дівчиною ґаджо з ближнього міста. Ми тоді кочували на півдні, неподалік від Салон-де-Прованс...

— Одна з твоїх матерів?

— Мати матері моєї матері, але не однієї, а багатьох.

Алексі подивився на Сабіра таким сердитим поглядом, ніби йому доводилося пояснювати доярці, як треба доїти корову.

— Але як давно це було?

— Я вже тобі сказала. Багато родин тому.

Сабір швидко зрозумів, що він мало чого досягне, якщо буде надто прямолінійним. Йому ліпше забути про раціональний, педантичний бік своєї вдачі й пливти за водою.

— Пробач мені. Розповідай далі.

— Ту дівчину звали Мадленою.

— Мадленою?

— То був час католицьких переслідувань, коли в циганів відібрали привілеї, якими вони мали звичай користуватися — вільного пересування та допомоги від кастеляна.

— Католицьких переслідувань? — Сабір з усієї сили вдарив себе по лобі. — Пробач, але я мало розумію, про що саме йдеться. Ми тут говоримо про Другу світову війну? Чи про Французьку Революцію? А може, про католицьку інквізицію? Або про щось іще більш давнє?

— Про інквізицію. Атож, моя мати вживала це слово.

— Про інквізицію? Але це було п’ятсот років тому.

— П’ятсот років тому. Багато-багато родин. Атож, саме тоді.

— Ти це серйозно? Ти справді хочеш розповісти мені історію, що сталася п’ятсот років тому?

— А що тут дивного? Ми зберігаємо багато історій. Цигани не вміють записувати їх на папері — вони їх розповідають. І передають від батька до сина, від матері до дочки. Моя мати розповіла мені те, що їй розповіла її мати і що я потім розповім своїй дочці. Бо це жіноча історія. Я її розповідаю тобі лише тому, що ти мій брат, і тому, що мені здається: надмірна цікавість до цієї історії і стала причиною загибелі мого брата. Як його фрал, ти повинен за нього помститися.

— .Яповинен за нього помститися?

— А ти ще нічого не зрозумів? Алексі та інші чоловіки допоможуть тобі. Але ти повинен знайти чоловіка, який убив твого фрала й, у свою чергу, вбити його. Саме тому я розповім тобі про нашу таємницю. Моя мати захотіла б, щоб я тобі її розповіла.

— Але я не вмію вбивати людей.

— Навіть для того, щоб захистити мене?

— Я нічого не розумію. Усе це відбувається надто швидко.