Читать «NOSTRADAMUS: Таємниця пророка» онлайн - страница 26

Нетерплячим жестом Булібаша подав знак, щоб чоловік, який підставляв яйця Сабіра під ніж, вийшов наперед.

— Це мій кузен. Він говоритиме проти тебе.

— Он як.

— Ти подобаєшся йому. Але тут ідеться не про особисті вподобання. Він має обов’язок перед родиною, який мусить виконувати.

— Певно, вони розчленують мене, як свиню, якщо мою справу буде програно? — Сабір намагався говорити жартівливим тоном, та його голос надламався десь насередині й виказав його справжній настрій.

— Атож, вони тебе вб’ють.

— А в протилежному випадку?

— Що ти маєш на увазі?

— Якщо справа обернеться на мою користь?

Сабір тепер відчував, що його заливає піт.

— Тоді ти станеш мені братом. Ти відповідатимеш за мене. За мою дівочу невинність. За моє одруження. Ти заміниш мені брата в усьому.

— Я не розумію.

Йола нетерпляче зітхнула. Вона стишила голос до різкого пошепту.

— Єдина причина, чому ти досі живий, полягає в тому, що мій брат призначив тебе своїм фралом. Своїм кревним братом. Він сказав тобі також, щоб ти прийшов сюди до нас і попросив скликати крис. Ти це зробив. І ми тепер не маємо вибору, крім як ушанувати його посмертну волю. Бо все, що умирущий попросить, він повинен одержати. І мій брат знав, що помре, коли зробив тобі те, що він зробив.

— Звідки ти все це знаєш?

— Він ненавидів пайо— французів — навіть більше, аніж просто гадже. Він ніколи не попросив би когось із них бути йому братом, якби не перебував на порозі смерті.

— Але я не пайо. Моя мати, звісно, француженка, але батько — американець, і я народився й був вихований у Сполучених Штатах.

— Одначе ти досконало володієш французькою мовою. Тому мій брат дивився на тебе як на француза.

Сабір лише розгублено похитав головою.

Йолин кузен тепер звертався до зборів. Утім, навіть зі своїм досконалим знанням французької мови, Сабір майже не розумів, про що той говорить.

— Яка це мова?

— Синто.

— Он як. То, може, ти перекладеш мені, що він каже?

— Що ти вбив мого брата. Що ти прийшов до нас із наміром украсти щось таке, що належить нашій родині. Що ти поганий чоловік і що на прикладі твоєї недавньої хвороби Бог показав, що ти розповів неправду про те, як помер Бабель. Він також каже, що поліція прийшла до нас із твоєї вини і що ти учень диявола.

— А ти ще казала, я подобаюся йому?

Йола кивнула головою.

— Алексі думає, що ти кажеш правду. Він подивився тобі у вічі, коли ти думав, що помираєш, і побачив твою душу. Вона здалася йому білою, а не чорною.

— Тоді чому він говорить усю цю нісенітницю проти мене?

— Ти повинен бути цим задоволений. Він умисне вдається до страхітливих перебільшень. Багато з тих, котрі тут зібралися, відчувають, що ти не вбивав мого брата. Вони сподіваються, що Булібаша розгнівається на те, що верзе мій брат, і оголосить тебе невинним.

— А ти досі думаєш, що я вбив твого брата?

— Я це знатиму лиш тоді, коли Булібаша оголосить свій вирок.

23

Сабір спробував відвести погляд від того, що діялося перед ним, але не зміг. Двоюрідний брат Йоли Алексі показував справжні чудеса акторського мистецтва. Якщо це справді робилося на його користь, то Сабір вирішив, що ліпше мати справу із самим дияволом, аніж із таким союзником.