Читать «NOSTRADAMUS: Таємниця пророка» онлайн - страница 25

Хитаючи головою, Сабір дозволив їй привести себе до входу в будару.

— І тому ти завжди йдеш позад мене, так? — запитав Сабір.

Вона кивнула головою.

На той час Сабір був майже вдячний табору за таку не зовсім йому зрозумілу увагу, хоч і змішану з певним почуттям ворожості: вони не тільки не дали йому потрапити до лап французької поліції й вилікували від хвороби, що могла виявитися смертельною для нього внаслідок септичного зараження, — але вони також значно розширили його уявлення про розумну й розважливу поведінку. «Кожному треба пожити бодай кілька днів у циганському таборі, — сказав собі Сабір із саркастичною іронією, — щоб визволитися від свого буржуазного самовдоволення».

Йола знаком дала Сабірові зрозуміти, що він повинен підійти з нею до гурту чоловіків, які сиділи на межі табору. Неймовірно гладкий чоловік із ненормально великою головою, довгим чорним волоссям, густими вусами, золотими коронками на передніх зубах і перснями на всіх пальцях сидів на найбільшому стільці і, схоже, головував на цих зборах. На ньому був вільно пошитий двобортний костюм у традиційному стилі, прикметний лише досить безглуздими червоними й зеленими смугами, нашитими на тканину, та удвічі ширшими за звичайні лацканами.

— Хто це такий, у біса?

— Булібаша. Він наш ватаг. Сьогодні він буде Кристінорі.

— Крис? Тінорі?

Вона зупинилася, досі стоячи позад нього і трохи праворуч.

— Ти маєш на увазі Криса, якого ти шукав? Про якого тобі сказав мій брат? Він перед тобою.

— Що ти сказала? Крис? Оцей гладкий чолов’яга? Ваш ватаг?

— Ні. Ми влаштовуємо крис, коли нам треба вирішити щось важливе. Про це дається повідомлення, і люди з’їжджаються за багато кілометрів. Когось обирають кристінорі або суддею крису. В особливо важливих випадках цю роль виконує Булібаша.

Крім того, обираються ще два судці — один буде на боці того, хто звинувачує, а другий — на боці особи, яку звинувачують, їх обирають із фуро і фуро-даї, тобто старійшин.

— А сьогодні вони розглядатимуть дуже важливу справу?

— Дуже важливу? Вони вирішуватимуть, жити тобі чи померти.

22

Сабіра з певною формальною чемністю посадили на лаву, яка стояла перед Булібашею і трохи нижче від нього. Йола сіла на землю, позад нього, підгорнувши під себе ноги. Сабір припустив, що її там посадили, аби вона перекладала для нього, бо вона була єдиною жінкою на цих зборах.

Жінки й діти утворювали великий гурт позаду від Булібаші й трохи праворуч, тобто перебували приблизно в тій самій позиції, у якій Йола перебувала відносно нього. Сабір також звернув увагу на те, що всі жінки були у своєму найкращому одязі і що старші, одружені жінки, запнуті яскравими хустками, мали на собі чимало золотих прикрас. Усупереч тому, що він бачив раніше, їхні очі були обведені густою чорною фарбою, а волосся під хустками вже не звисало вільно, а було укладене колечками та вигадливо заплетеними косами. Пальці в деяких були пофарбовані хною, а кілька жінок найстаршого віку курили.

Булібаша підняв руку, вимагаючи тиші, але розмови не припинилися. Було схоже, що дебати про долю Сабіра вже розпочалися.