Читать «NOSTRADAMUS: Таємниця пророка» онлайн - страница 15

— О Боже!

Сабір стояв посеред своєї вітальні й дивився на телевізор таким поглядом, ніби чекав, що він зараз зійде зі своєї підставки й рушить до нього через кімнату. Його давнє рекламне фото розтягло-ся на весь екран, так спотворивши кожну рису обличчя, аж він сам мало не повірив, що перед ним портрет розшукуваного вбивці.

Потім на екрані з’явилася посмертна маска Самани — «Чи знаєте ви цього чоловіка? — з розпанаханою щокою, відтятим вухом і тупо виряченими невидющими очима, так, ніби їхній власник усвідомлював, що перебуває перед судилищем і мільйони тупих бевзів витріщаються на нього, втішаючись тим фактом, що це його, а не їхні трупи показують на екрані.

— Який жах! Адже він забризканий моєю кров’ю.

Сабір опустився в крісло, його щелепа відвисла, а пульс на руці з якоюсь моторошною точністю відтворював пульсування ритмів електронної музики, що навіть тепер супроводжували читання вечірніх новин.

11

Йому знадобилося десять хвилин шаленого поспіху, щоб зібрати всі свої речі — паспорт, гроші, мали, одяг і кредитні картки. В останню мить він ще раз понишпорив у шухляді стола, щоб перевірити, чи не забув там чогось такого, що може знадобитися.

Він тимчасово жив у помешканні свого англійського агента Джона Тоуна, який був у відпустці в басейні Карибського моря. Машина теж належала агентові, і тому він міг не боятися, що її впізнають, — сподівався, що неможливість упізнати її допоможе йому принаймні безпечно вибратися з Парижа й дасть час на те, щоб обміркувати ситуацію.

Він поквапно засунув до кишені давнє англійське посвідчення водія на ім’я Тоуна й кілька монет по одному евро, які знайшов у порожній касеті від фотоплівки. Фотографії на посвідченні водія не було. Дуже добре. Він узяв рахунок на електрику та автомобільні папери теж.

Якщо поліція перехопить його, він пошлеться на свою необізнаність— він, мовляв, ще, щоб пошукати необхідні йому відомості у Сент-Ремі-де-Прованс, на батьківщині Нострадамуса. Він не слухав радіо й не дивився телевізора — і не знає, що поліція розшукує його.

Якби йому пощастило, він міг би навіть доїхати до самого кордону зі Швейцарією і навіть перетнути його. Вони не завжди перевіряють там паспорти. А Швейцарія досі не входить до Європейського Союзу. Якби він устиг ще й дістатися до посольства США в Берні, то був би в повній безпеці. Якщо Швейцарія навіть ухвалить рішення про його екстрадицію, то його вишлють до Сполучених Штатів, а не назад у Париж.

Бо Сабір чимало наслухався про французьку поліцію від своїх колег-журналістів. Якщо ти потрапив у їхні руки, твої справи кепські. Можуть минути місяці й навіть роки, поки твоя справа пройде крізь бюрократичний кошмар французької юрисдикції.

Він зупинився біля першого банкомата, який йому трапився, і вийшов із машини, не вимкнувши двигун. Він мусить ризикнути й спробувати одержати якісь гроші. Він запхав першу картку до щілини і став молитися. Поки що все гаразд. Він спробує взяти тисячу євро. Тоді навіть якщо машина не прийме його другу картку, він зможе принаймні оплатити дорожній збір банкнотами, походження яких не можна простежити, і купити собі чогось поїсти.