Читать «"Злато Сонця, синь Води": спроба епосу» онлайн - страница 6
Альварсон Хаген
Продовжу╓ експозиц╕ю твору дуже дивний еп╕зод "Птах ╕з барвистими крилами". Це також легенда, та цього разу - суто авторська. Д╕я в╕дбува╓ться в неназван╕й "одн╕й кра╖н╕" за "давн╕х час╕в". Птах тут символ╕зу╓ потойб╕чне лихо, яке сп╕ткало цю кра╖ну та ╖╖ народ через милосердя д╕вчини, що врятувала птаха в╕д загибел╕. За формулою "презлим в╕дплатив за предобре". Люди то╖ кра╖ни перестали бути людьми як такими; вони покинули сво╖ хати ╕ розбрелися св╕том, ставши потойб╕чними створ╕ннями, а ╖хня земля заросла бур'янами ╕ перетворилася на пустку. "Пот╕м прийшов на ту землю ╕нший красивий ╕ гордий народ, посадив сво╖ сади, зас╕яв сво╖ поля, присвятив п╕сн╕ сво╖м коханим. Та не було б╕льше миру ╕ спокою на т╕й земл╕" [стор. 15]. Ця легенда побудована за моделлю втрати Золото╖ доби. Ц╕каво, що в укра╖нськ╕й традиц╕╖ цей мотив не надто актуал╕зований. Також прикметно, що причиною руйнац╕╖ простору тут ╓ сп╕вчуття, що його проявила д╕вчина. Запам'ятаймо це.
На третьому фрагмент╕ ("Похован╕ м╕ж г╕р") почина╓ться д╕я. М╕сце - Карпати, ╕мов╕рно - Закарпатська область, час - "лих╕ дев'яност╕" або початок "нульових". Жанр цього твору сама авторка визначила як