Читать «"Злато Сонця, синь Води": спроба епосу» онлайн - страница 5

Ну от нарешт╕ ми ╕ д╕сталися до найсмачн╕шого - до предмету розмови. Даруйте розлогий в╕дступ. Що ж то за "Злато Сонця, синь Води"? "Добро в н╕м яке╓?" (с).

Сказати чесно, я давно чекав на цю книгу. Це при тому, що ще к╕лька рок╕в тому н╕хто, нав╕ть сама авторка, не знав, що окрем╕ ╕стор╕╖, м╕н╕атюри, казки, як╕ ув╕йшли до складу "Злата...", насправд╕ ╓ фрагментами одного твору. "Злато Сонця, синь Води" - не зб╕рка опов╕дань. "Злато Сонця..." - це ц╕льний текст. З╕ сво╓ю м╕цною структурою, композиц╕╓ю, наскр╕зними образами ╕ героями; з╕ сво╓ю методикою, що ╖╖ характеризують як маг╕чний реал╕зм чи фольк-реал╕зм. Я не знаю точно, наск╕льки таке визначення ╓ в╕рним. Я лише знаю, що цей тв╕р - то ╓ укра╖нський нац╕ональний епос.

Або принаймн╕ - чергова його спроба.

╤ якщо попередн╕ спроби укра╖нського епосу тяж╕ли б╕льше до класичних форм жанру (де ╓ окрем╕шн╕й герой, який у кращих традиц╕ях романтизму протисто╖ть Дол╕), то "Злато..." под╕бн╕ше на епоси арха╖чн╕, де геро╓м виступа╓ вся сп╕льнота, весь народ.

"Злато Сонця, синь Води" пос╕да╓ особливе м╕сце у творчост╕ авторки. Натал╕я Дев'ятко ма╓ досить р╕зноман╕тний доробок (ця книга - вже сьома), повторюватися не любить. Це не той письменник, який раз ос╕дла╓ свою любу жанрову конячку ╕ не зл╕зе, поки ╖╖ не зажене. Працю╓ переважно у напрямку сюжетно╖ фантастично╖ прози: фентез╕, казка, соц╕альна фантастика, л╕тературна (авторська) легенда, психолог╕чна проза здеб╕льше неоромантичного характеру. Проте "Злато..." вир╕зня╓ться нав╕ть на цьому строкатому тл╕.

Б╕льш╕сть фрагмент╕в, з яких склада╓ться тв╕р, були створен╕ й оприлюднен╕ ще бозна коли. Це ╕ традиц╕йн╕ сюжетн╕ твори, ╕ дивн╕ м╕стичн╕ м╕н╕атюри, ╕ наскр╕зь пронизан╕ символами й емоц╕ями, писан╕ ритм╕зованою прозою справжн╕ поеми (триптих "Укра╖но моя"). Здавалося б, ну що тут може бути сп╕льного? Кон'юнктура? Де там: ще недавно в Дн╕пропетровську п╕д╕ймати под╕бн╕ питання вважалося моветоном ╕ за це можна було отримати по голов╕ в╕д небайдужих громадян (так, ваш пок╕рний слуга засв╕дчив це власним здоров'ям). У кон'юнктурних ц╕лях "укра╖нського питання" треба було оминати десятим шляхом. ╤ також можна згадати численн╕ звинувачення у "шароварщин╕" та "цнотливост╕" в╕д апологет╕в укра╖номовного письменства. До того ж "традиц╕йна" укра╖нська тематика присутня не в ус╕х фрагментах "Злата...", хоча ми протягом розмови ╕ туди ╖╖ вчита╓мо.

Бо така наша роль читача!

Сп╕льним знаменником для "Злато Сонця, синь Води" ╓ культурне тло. Символи, архетипи, культурн╕ коди, м╕фологеми. Ну ╕, звичайно, наратив (сюжет чи, коли хочете, метасюжет), який ми спробу╓мо в╕дсл╕дкувати протягом нашо╖ розмови.

3. Структура ╕ жанри твору

Як ╕ всякий порядний епос, "Злато Сонця, синь Води" почина╓ться ╕з зачину (даруйте невимушений каламбур) "Тисячол╕тн╓ прокляття". Це - белетризована легенда, в╕дома з наддн╕прянського фольклору. Зг╕дно не╖, коли князь Володимир Великий зат╕яв свою другу рел╕г╕йну реформу, йому в опозиц╕ю стали волхви. Протистояння ск╕нчилося тим, що б╕долах уп╕ймали ╕ стали катувати, а вони натом╕сть прокляли нашу землю не знати вол╕, кожен на сотню рок╕в, а всього ╖х було десятеро. "Нин╕ доб╕га╓ к╕нця тисяча рок╕в, слабне прокляття, ╕ наново постав перед людьми на укра╖нськ╕й земл╕ тяжкий виб╕р: жити в╕льно сво╖м розумом, слухаючи сво╓ серце, чи, втративши себе, назавжди потонути у с╕рост╕ ╕ знев╕р╕" (з анотац╕╖). В╕д автора тут не ст╕льки сюжет, ск╕льки розстановка акцент╕в. Автор не наполяга╓ на ╕сторичност╕ викладених под╕й, але ц╕лком слушно в╕дзнача╓ колон╕альний характер будь-яко╖ влади на наших теренах протягом ╕стор╕╖ (за коротким винятком доби в╕д Ярослава Мудрого до Володимира Мономаха). Ретельн╕ше цю та ╕нш╕ ╕сторичн╕ м╕фологеми ми розглянемо у наступному розд╕л╕.