Читать «Ромео і Джульєтта» онлайн - страница 28

Ти, няню, йди вперед; скажи синьйорі,

Хай вмовить всіх домашніх, щоб лягли

Раніше спати. Це не так і важко:

Адже всіх змучило тяжке їх горе.

Скажи,- Ромео прийде.

Мамка О боже! Я стояла б тут всю ніч

І слухала б поради прехороші!

Так, так! Що значить вченість! Мій синьйоре,

Скажу синьйорі, щоб на вас чекала.

Ромео Скажи коханій, щоб приготувалась

Мене докорами зустріти.

Мамка Ось

Вона звеліла перстень передать.

(Прямує до виходу, але знову повертається)

Прошу вас, не баріться. Вже не рано.

(Виходить)

Ромео Я знов бадьорий і ожив душею!

Брат Лор. Йди; на добраніч. Тільки пам’ятай:

Залежить ваша доля лиш від того,

Щоб тут не буть, як ставитимуть варту,

Або тікати треба на світанку

В одежі іншій. В Мантуї чекай.

Твого слугу знайду я, й через нього

Я сповіщатиму тебе про все,

Що трапиться тобі на користь тут

Хорошого. Дай руку. Пізно вже…

Щасливо! На добраніч!

Ромео Я до щастя

Лечу й землі не чую під собою,

Хоч гірко розлучатися з тобою.

Прощай!

Виходять.

СЦЕНА 4

Кімната в домі Капулетті.

Входять старий Капулетті, синьйора Каиулетті і граф Паріс.

Капулетті Синьйоре, все так склалось нещасливо,

Що ми ще й досі часу не знайшли

Підготувать дочку. Вона любила

Тібальта дуже ніжно. Я - також.

Ну що ж! Ми всі родились, щоб померти…

Нерано вже. Вона до нас не зійде.

Коли б не ваше товариство, я

Годину тому ліг би спочивати.

Паріс В тяжкі хвилини свататись невчасно.

Синьйоро, на добраніч; передайте,

Прошу вас, привітання синьйорині.

Синьйора Кап. Спасибі. Я довідаюся взавтра,

Що думає про це моя дочка.

Тепер вона в полоні у журби.

Капулетті Я сміливо ручусь, синьйор Парісе,

Вам за любов дочки своєї,- певен:

Дочка мені покірна завжди буде.

Дружино, ви зайдіть до неї зараз,

Допоки ви ще спати не лягли,

І про любов Паріса сповістіть.

Скажіть їй, що у середу… Стривайте…

Який сьогодні день?

Паріс Синьйоре мій,

Сьогодні понеділок.

Капулетті Понеділок!

Так, так! То в середу - занадто рано.

Тоді в четвер. Скажіть, що ми в четвер

її з шляхетним графом повінчаєм.

Чи ви ж готові? Чи така поспішність

До серця вам? Влаштуємо все скромно:

Збереться кілька друзів… Бачте, графе:

Адже Тібальт загинув так недавно,

А він же родич нам,- щоб не ск&йали,

Що ми не журимось за ним, коли

Бенкетувати будем надто бучно.

Лише з півдюжини запросим друзів,

Та й край. Що скажете ви про четвер?

Паріс Бажав би я, щоб той четвер був завтра,

Синьйоре мій.

Капулетті Гаразд! Тепер ідіть.

То й добре, у четвер! Дружино, ви

Зайдіть же до Джульєтти перед сном,

Скажіть їй, хай готується до шлюбу.

Прощайте, графе. Світла в спочивальню!

Уже так пізно,- скоро зможем ми

Сказать, що дуже рано. На добраніч!

Виходять.

СЦЕНА 5

Кімната Джульєтти.

З’являються Ромео і Джульєтта у вікні.

Джульєтта Ти вже ідеш?.. До ранку ще далеко:

Не жайворонок то, а соловей

Збентежив вухо боязке твоє;

Він раз у раз там уночі співає

Між віт граната. І повір мені,

Коханий, любий мій,- то соловей.

Ромео То жайворонок, оповісник ранку,-

Не соловейко. Глянь, моя кохана!

Дивися - он заграла вже зоря

І облямовує промінням заздрим

Завісу хмар суворих там, на сході.

Згасила ніч світильники свої.

Веселий день стає уже навшпиньки,