Читать «Ромео і Джульєтта» онлайн - страница 16

Меркуціо Ох, бідолаха Ромео! Він і так уже мертвий!

Його проткнули чорні очі того білолицього дівчиська; йому про-

стрелено вухо любовною пісенькою; йому розтято серце надвоє

стрілою паскудного сліпого хлопчиська. То де вже йому.мірятися

силами з Тібальтом?

Бенволіо А що таке цей Тібальт?

Меркуціо Він вправніший, аніж котячий князь Тібєрт,

можеш мені повірити. Справжній майстер різних церемоній! Фех-

тує, як по нотах,- так само, як ти пісеньки співаєш: додержує

такту, часу й дистанції; він не дає супротивникові й зітхнути: раз, два, а три вже в тебе у грудях. Він справжній нищитель шовкових

ґудзиків. Дуелянт! Дуелянт! Дворянин від голови до п’ят, знавець

перших і других приводів до дуелі. Ах, його безсмертні passado! *

А його punto reverso! ** Його hay!..***

Бенволіо А що воно таке?

Меркуціо Чума б їх подавила, всіх отих блазнів, цих ше-

пелявих, манірних, химерних фантазерів, цих настройщиків мови

на новий лад! «Присягаюсь Ісусом, добрий клинок! Вельми висо-

кий мужчина! Вельми чарівна шлюха!» Ну, чи не прикро ж це,

синьйоре мій шановний, що нас так обсіли ці іноземні мухи, ці

гендлярі модами, ці pardonnez-moi ****, які так полюбляють нові

манери, що їм уже незручно сидіти на старій лаві? О, бодай їх з

їхніми bon,bon!*****

Входить Ромео.

Бенволіо Ось і Ромео, ось і Ромео!

Меркуціо Мов той в’ялений оселедець без ікри. О м’ясо,

м’ясо, ти ж остаточно обернулось на рибу! Тепер у нього в голові

ті мелодії, якими розпливався Петрарка. Та тільки проти його

любки Лаура - кухонна дівка, хоч, правду кажучи, її коханець

краще її оспівував; Дідона, на його думку,- шльондра, Клеопат-

ра - циганка; Єлена та Геро - повійниці і пройди; Тізба, хоч і

славилася сірими очима чи ще там чимось, а проте далеко їй до

його любки! Синьйоре Ромео, bonjour! ****** Ось вам французьке

привітання на честь ваших французьких штанів. Ну й штуку ти

встругнув нам учора.

* Випад! (Іт.)

** Відбій! (Іт.)

*** Торкнув! (Скороч. англ.)

**** Вибачте мені (фр.).

***** Гаразд, гаразд! (Фр.).

****** Добрий день (фр.).

Ромео Доброго ранку! Яку ж це штуку?

Меркуціо Втік од нас! Не розумієш яку?

Ромео Пробач, добрий Мєркуціо, я мав дуже пильну

справу, а в таких випадках можна супроти ввічливості погрішити.

Меркуціо Це однаково, що в таких випадках людині дово-

диться згинати коліна.

Ромео Тобто бути чемним і вклонятися?

Меркуціо Ти дуже чемно це зрозумів.

Ромео Це найчемніше пояснення.

Меркуціо Адже ж я - цвіт чемності.

Ромео Цвіт - у розумінні «квітка»?

Меркуціо Саме так.

Ромео У мене й на черевиках квіти: як не рози, то хоч

розетки.

Меркуціо Влучно, влучно! Жартуй так і далі, доки не

зчовгаєш черевиків. Коли відпаде одна підошва, то в другій зали-

шиться дотеп, хоч і старий, дрантивий.

Ромео О босий дотепе, вичерпаний, уже на одній пі-

дошві!

Меркуціо Стань між нами, добрий Бенволіо: моя дотеп-

ність знемагає.

Ромео Батогом її та острогами, батогом її та остро-

гами, або я гукну, що я тебе обскакав!

Меркуціо Ну, якщо твої дотепи поженуться, як на полю-

ванні за дикими гусьми, я загинув, бо в кожному з твоїх п’яти

чуттів більше дикості, ніж у мене в усіх разом узятих. Чи не вва-