Читать «Слідство триває (збірник)» онлайн - страница 90
Всеволод Нестайко
Валера. А в тебе є? До речі, і Джон казав, що той Толя слинько. У Джона з ним — жодних контактів. Недарма.
Зоя. Тс-с-с!.. Як ти тут опинився так швидко?
Валера. На вертольоті.
Зоя. Я серйозно.
Валера. На попутній машині.
Зоя. А як же батя?
Валера. Не міг же я тебе кинути серед ночі!
Зоя. Дякую.
Валера. Відповідай потім!
Зоя. А-а… Де ж це він?
Валера. Хто?
Зоя. Та Толя ж!.. Може, підеш глянеш?
Валера. Переб’ється!.. Сам прийде.
Зоя. Ти ж самбіст. Може, там… Мені здалося, там щось гупнуло, глухо так, наче хтось упав. Я так боюсь! Валеро!
Валера. Ну, ти диви! Примушує ризикувати життям заради якогось…
Зоя. Я сама піду!
Валера
Зоя. Тільки обережно! Тихо! Я тебе прошу! Обережно!
Валера. Спокуха!
Зоя
Зоя. Ой! Що ж це з ним? Ой! Який жах!
Валера
Зоя. Та одклей йому спершу рота! Він же задихнеться!
Толя. Ху-у… Дякую. Ой!
Зоя. Що?
Толя. Нога.
Валера. О! Все!
Толя. Я тільки в сад… А вона мені ззаду: «Тс-с-с!.. Ні звуку!» І долонею рота затулила. Я її за руку схопив, хотів… А вона як швиргоне!
Валера. Прийомчики знає. Ясно.
Толя. Ага!
Зоя. Та ти що!
Толя. Ступити не можу.
Валера. Через голову кинула?
Толя. Через голову… А там дубовий ковбок лежав, на якому дрова рубаємо. І я — об нього!
Валера. Треба було згрупуватися і… А ти, мабуть, навпаки, розслабився. Авжеж. Ти ж не самбіст, звичайно.
Толя
Зоя. Не всі ж самбісти.
Толя. Кудибь побігла.
Зоя. Куди?
Толя. Не знаю. Я, коли зайшов у сад, дивлюсь — а на ділянці Брусиловського хтось копає. У темряві. Без ліхтаря, без світла.
Зоя
Валера. А вона на стрьомі. На шухері. Реально.
Толя. Треба до сторожа бігти.
Зоя. Негайно! Хай викликає міліцію. Хай… Валеро!
Толя. Друга хата скраю. Над ставком.
Валера
Зоя. А він? Він же і втекти не зможе. Вони… Ні! Я залишусь.
Валера. А може, я… А ти…
Зоя. Не торгуйся! Дорога кожна хвилина. Ти бігаєш удвічі швидше, ніж я. Давай!
Валера. Ви ж тут дивіться. Візьміть ніж. Сокири нема?
Толя. Під ганком.
Валера
Толя
Зоя. Пробач. А може… може, він разом з ними? З однієї шараги. Обдивився тут. І навів. Є ж такі — наводчики.
Толя. Таким він мені здався хорошим, душевним хлопцем. Таким нещасним.
Зоя. Може, вони його залякали. Знаєш, як рецидивісти залякують пацанів! Бо, якщо об’єктивно, то «Шарп» міг узяти швидше за все Чебурашка. Найдовше був відсутній якраз тоді… Десь приховав. А потім утік від тебе, повернувся, забрав і…