Читать «Слідство триває (збірник)» онлайн - страница 72
Всеволод Нестайко
Тетяна Михайлівна. Це він, він винен в усьому! От хто справжній винуватець!
Слідчий. Хто?
Тетяна Михайлівна. Дружок його!
Дмитро Миколайович. А чому ж — по батькові? Якби…
Тетяна Михайлівна. Не хотіла Олечка його по батькові! Не хотіла! Хіба він батько? Козел!.. А Миколайовичем записала, бо народився хлопець дев’ятнадцятого грудня, на Миколая Чудотворця.
Дмитро Миколайович. А ви сказали йому… про дитину… і взагалі?
Тетяна Михайлівна. Ні, не сказала… Так уже вийшло… Та яка різниця — сказала, не сказала?! Хіба в цьому справа?!
Дмитро Миколайович
Слідчий
Дмитро Миколайович. Це., це він… Там, у коридорі.
Слідчий. Він?
Дмитро Миколайович. Той, про кого йдеться.
Слідчий. Запросіть його сюди… будь ласка.
Дмитро Миколайович
Тетяна Михайлівна. Втік. Як завжди.
Надія Іванівна
Дмитро Миколайович. А ми ж люди!
Вася. Пробачте…
Слідчий
Вася
Стрижалковський
Вася. Ми оголошення розклеїмо. З фотографією. «Знайти людину». Всесоюзний розшук.
Слідчий. Так. Надії втрачати не треба. Звичайно.
Стрижалковський.
Віра Василівна. Іноді знаходять і в Середній Азії, і на Далекому Сході. У нас в газеті навіть був матеріал.
Дмитро Миколайович. Так. Так. Точно.
Слідчий
Слідчий. Що?
Вася. Розумієте, я йому кажу на прощання, бадьоро так: «Ну тепер будемо з тобою зустрічатися…» Хотів підкреслити про те, що опікуватися буду, увагу приділятиму, щоб… А він: «Ні!.. Ви мене більше не побачите!» Повернувся й пішов… не обертаючись… Я ж не уявляв.
Стрижалковський
Дмитро Миколайович
Вася. Якби я міг подумати…
Тетяна Михайлівна. Ну от! Знову починається!
Стрижалковський. Чому, чому зло таке рукасте, горласте?!