Читать «Слідство триває (збірник)» онлайн - страница 21
Всеволод Нестайко
Вітька. Спасибі… Слухай, а… а чого ти весь час у рукавичках?
Батя
Шнобель. Точно… Бу-га-га!..
Батя. І в «яблучко» поціляємо за сто метрів… Слухай, Вітьок, а ти з пушки стріляв коли-небудь?
Вітька. З пушки?
Батя. Ну, з… пістолета. Справжнього.
Вітька. Нє-а.
Шнобель. Та він в руках ніколи не держав. Бу-га-га!
Батя. Хочеш?
Вітька
Батя. Аякже, Макарова.
Вітька. Де взяв?
Батя. Де взяв — там уже нема.
Вітька
Батя. Обережно! Заряджений!.. Дай!..
Вітька. Зараз? Отут?.. А можна?..
Батя. Нам з тобою все можна! Зроби магнітофон на повну, щоб сусідів не лякати. І отуди, в стінку… Нічого їй не буде, капітальна. Давай!
Вітька
Батя. Якось поїдемо в ліс, я навчу тебе стріляти. А поки що на сьогодні досить.
Шнобель. Стінку мені всю розкурочив… принц… Роби тепер ремонт…
Батя. Нічого, Вітьок, не тушуйся!.. Як треба — зробимо. Ми не дешеві, правда?.. Твоя мати сьогодні в рейсі?
Вітька. Ага.
Батя. Добре. До приїзду, може, сюрприз їй приготуємо. У неї пальта, здається, нема, ти казав?
Вітька. А що?
Батя. Нічого. Треба, щоб було гарне пальто. Маму, Вітьок, треба шанувати, поки жива. Другої мами не буде… Зробимо їй пальто.
Вітька. Як?..
Батя. От підеш сьогодні — побачиш.
Вітька. Куди?
Батя. Діло буде.
Вітька. Яке?
Батя. Сказав — побачиш…
Вітька. Що?! Та я… я… У мене уроків на завтра… багато.
Шнобель. Бу-га-га! Відмінник який!
Вітька. Та нє-а… просто… я… Я просто не зможу сьогодні, мабуть…
Шнобель. Що — злякався. Маг? Бу-га-га!..
Вітька. Та нє-а… Просто… чого сьогодні?.. Чого обов’язково сьогодні?
Батя. Там сигналізація якраз зіпсувалась… Треба, поки не полагодили. Не тушуйся, Вітьок… Я розумію, перший раз якось… незвично… Але тобі нічого не доведеться. Просто постоїш, подивишся… Не тушуйся, браточок, все буде о’кей!..
Наталка. Алло.
Володя. Добрий вечір. Це я.
Наталка. Добрий вечір.
Володя. Знаєте, а мені тільки що дірку пробили в талоні. Першу в житті.
Наталка. За що?
Володя. А я став біля таксофона, щоб подзвонити, і не помітив, що там знак: «Зупинка заборонена».
Наталка. От бачите. Уже постраждали через мене, може, краще не дзвоніть…
Володя. Та хай навіть права одберуть, я все одно дзвонитиму!
Наталка. Можна подумати!
Володя. Я просто вже не можу вам не дзвонити, розумієте… Якщо я не буду вам дзвонити, я… я в аварію попаду. Якщо я не почую вашого голосу, я… я не знаю що… Мені це зараз просто потрібно… я без цього уже…