Читать «Слідство триває (збірник)» онлайн - страница 22
Всеволод Нестайко
Наталка. Слухайте, ви й справді, дивіться, їздіть там обережніше, а то…
Володя. Ну ви — як моя мама… Вона завжди мене попереджає… Не хвилюйтесь. Я їжджу, як бог!
Наталка. Не хваліться.
Володя. Слухаюсь. Більше не буду… А як ваш Магеллан?
Наталка. Ой, не кажіть!.. Пішов до якихось дружків магнітофон слухать. Вже он пізно як — досі нема. А я навіть не знаю, де його шукати. Зовсім од рук одбився.
Володя. Нічого! Я думаю в неділю взяти його все-таки з собою на лінію. Думаю, вмовлю. Хочу з ним поговорити. Я сам був колись важкий.
Наталка. Це видно.
Володя. Зараз я якраз легкий. А от ви… Наталко, ви любите Блока?
Наталка. Люблю.
Володя. І я. Дуже. Знаєте, у мене зараз весь час крутяться в голові рядки з блоківської «Незнайомки»:
И каждый вечер, в час назначенный
(Иль это только снится мне?)
Девичин стан, шелками схваченньїй.
В туманном движется окне.
И, страшной близостью закованньїй,
Смотрю за темную вуаль
И вижу берег очарованный
И очарованную даль…
І знаєте, Наталочко, можете сміятися, але при цьому я уявляю собі… вас…
Наталка. Справді смішно.
Володя. Зовсім ні. Ви — таки для мене Незнайомка… Я балакаю з вами, я… я… І не можу з вами зустрітися.
Наталка. А хто вам винен…
Володя. Що?!
Наталка. Те, що чули!
Володя. Наталко, а що — можна побачитися з вами?!
Наталка. Вам потрібен офіційний дозвіл? Може, в письмовій формі?
Володя. Наталочко! Коли?! Кажіть швидше!
Наталка. Ви хочете, щоб я ще призначила вам побачення? Це вже занадто!
Володя
Наталка. Та ви що! Після чергування вам треба спати.
Володя. Яке там спати! Хіба я зможу спати!
Наталка. Ну, не вигадуйте!.. Це — раз. По-друге, підете спати. А… Після школи мені треба приготувати обід, нагодувати мого Магеллана, — мама у поїздці,— ну, а увечері, так годині о сьомій…
Володя. Наталочко, я з шести… ні, з п’яти стоятиму під вашим будинком…
Наталка. Не кажіть дурниць. А то я передумаю.
Володя. Ні-ні… Як ви скажете, так і…
Наталка. Ну, о сьомій годині.
Володя. Де?
Наталка. Ну, біля нашого будинку є такий кіоск «Морозиво». Ой, ні-ні!.. Краще біля кінотеатру «Космос». Може, в кіно підемо… А то біля будинку хлопчачня побачить… То такі язикаті, що…
Володя. Гаразд. Значить, о сьомій біля «Космосу»… Наталочко! Наталочко!.. Я… я… я зараз найщасливіша людина в світі. Чуєте! Я сьогодні цілу ніч співатиму за кермом… Якщо ви прокинетесь вночі і почуєте на вулиці пісню — знайте, це я їду повз ваш будинок і співаю…
Наталка. Гуморист! Ну, добре. Досить. До побачення!
Володя. До побачення!.. До по-ба-чен-ня!.. До… побачення!..