Читать «Українські мілітарні формування в Одесі в добу Центральної Ради (березень 1917 – квітень 1918 рр.)» онлайн - страница 73

Отже, одесити мали можливість ознайомитися з організацією вільного козацтва та були добре проінформовані про його розвиток не тільки в своєму регіоні, але й на всеукраїнському рівні.

Про найбільш важливі події пов’язані з вільним козацтвом керманичі військового руху ознайомлювалися через телеграми. Таким чином, наприклад, комісар Української Центральної Ради при Одеській військовій окрузі Віктор Поплавко дізнався про доручення полковнику Ю.Капкану сформувати в Києві полк вільного козацтва^[403].

Українська влада намагалась скоординувати та централізувати вільнокозацький рух. Для цього членом УГВК завідуючим по формуванню вільного козацтва А.Певним була розроблена інструкція, яка надсилалася як громадським об’єднанням і організаціям, так і різноманітним державним установам і комісарам. В ній були позначені наступні питання: наявність організацій, їх чисельний, віковий та соціальний склад, кількість зброї, ставлення до вільних козаків з боку населення тощо. Метою даного опитування було дізнатися про існуючі загони вільного козацтва, їх склад і рівень організації для подальшого розвитку й заснування товариств^[404].

Окремі кроки в цьому напрямку робилися і в Одесі. На початку грудня в «Рідному курені» зазначалося, що при ОУВР утворилася секція вільного козацтва, вона просила всі вільнокозацькі та січові організації Одеської військової округи подавати про себе відомості до канцелярії секції за адресою: м. Одеса, вул. Херсонська, 52. При секції в найближчий час мали були утворені інструкторські курси^[405]. Пізніше в тій самій газеті вийшла відозва до вільнокозацьких громад і організацій Одеської військової округи. В ній оголошувалось згідно наказу Генеральної козацької ради № 3 від 26 листопада 1917 року про перейменування секції вільного козацтва, яку очолив І.Луценко, на «Організаційний відділ Генеральної козацької ради по формуванню українського вільнокозацького запорізького війська». Секція зверталася до всіх вільнокозацьких формувань з проханням вислати їй відомості про час заснування, почтову адресу, організаторів, старшину й її склад, діяльність, наявність статуту, зброї та інструкторів тощо. Окрім необхідної інформації від осередків руху вимагалося сплатити кошти (по 2 карб. з кожного січовика). Керівники руху до того ж мали на меті реорганізувати секцію вільного козацтва в Кошову козацьку Раду війська запорозького низового. Для цього вони хотіли скликати з’їзд вільного козацтва всієї округи, тобто Херсонської, Катеринославської та Таврійської (без Криму) губерній, дату якого секція мала помістити в газетах. Вибори ж полкової старшини були призначені на 7 (Херсонська) та 16 січня (Катеринославська та Таврійська)^[406]. На Херсонщині, не зважаючи на військові дії, 18 січня запланований з’їзд відбувся. На ньому під керівництвом місцевих комісарів Центральної Ради була обрана повітова рада вільнокозацької організації^[407].

Але в Одесі вільнокозацькими формуваннями зацікавилися інші військові структури. Так, Секцією зв’язку Центрального Виконавчого Комітету Румчероду була розроблена анкета, окремим питанням якої стояло наявність червоногвардійських і вільнокозацьких загонів в даній місцевості. Вона не містила такої кількості запитань як циркуляр УГВК, оскільки дане опитування мало дещо інші цілі, а саме: «определение, приведение в ясность и подсчет своих сил для неизбежной и уже ясно определяющейся борьбы с контр-революционными силами, поднявшими голову и громко заговорившими в последние дни»^[408]. Тому в анкеті запитували лише призначення червоногвардійських і вільнокозацьких загонів та ставлення до них місцевого населення^[409].