Читать «Смертельний світ» онлайн - страница 11

Лихо напосілось як важка ноша на широкі плечі Керка. По довгих миттєвостях роздумів він помітно струснув тілом щоб вивільнитись від нього. Звертаючи увагу  на їжу та вимочування соусу з тарілки, він висловив частину своїх почуттів.

— Думаю, немає иншої логічної причини, чому ми повинні залишатися і боротися в цій нескінченній війні. Хіба тільки те, що Пир наш дім. — Остання скибка просоченого соусом хліба зникла, тож він махнув самою виделкою в бік Джейсона.

— Будь щасливим ти з зовнішнього світу і тобі ніколи не буде необхідности бачити Пир.

— Тут ти помиляєшся. — сказав якомога спокійніше Джейсон. — Розумієш, я лечу з тобою.

IV.

— Не мели дурниць, — сказав Керк, замовляючи подвійну відбивну. — Існують набагато простіші способи самогубства. Чи ж бо не розумієш, що тепер ти мільйонер? З вмістом твоїх кишень ти можеш розслаблятись все життя на планетах насолод. Пир - це смертельний світ, а не чергове визначне місце для знуджених туристів. Я не можу тобі дозволити полетіти зі мною.

Гравці, які втрачають стриманість не довго витримують. Тепер Джейсон був злий. Проте він слабо це виказував. Відсутністю виразу на обличчі і спокоєм в голосі.

— Не кажи мені, що я можу чи не можу зробити, Керку Пирський. Ти великий чоловік зі швидким пістолетом, однак це не робить тебе моїм керівником. Все що ти можеш зробити, це не дозволити мені полетіти на Пир на твоєму кораблі. Та повір я знайду инший спосіб. І не намагайся переконати мене, що я лиш хочу на Пир щоб пооглядати цікавинки, не маючи найменшого уявлення щодо моєї справжньої мотивації.

Джейсон навіть не намагаються пояснити свою мотивацію, вона була лем наполовину усвідомлена і надто особиста. Що більше він подорожував, то більше речі йому видавались одноманітними. Старі, цивілізовані планети потопали в сірій марудності. Порубіжні світи були грубо однаковими тимчасовими таборами в лісах. Не сказати б, що галактичні світи йому набридли. Він просто познаходив всі їхні обмеження... водночас не знаходячи своїх. До зустрічі з Керком він не знав кращих, ба навіть рівних собі. Це було щось більше ніж себелюбство. То були факти, від яких не відвернешся. Тепер він був змушений прийняти існування цілого світу кращих за нього людей. Джейсон ніколи б заспокоївся поки не побував би у цьому світі і не переконався в цьому сам. Навіть якщо загине намагаючись.

Ніщо з зазначеного не можливо було передати Керку. Були й вагоміші причини, до того ж легші для його розуміння.