Читать «Смертельний світ» онлайн - страница 9

Коли вони вийшли крізь розтрощені двері Елус навіжено набирав числа на екрані. Керк відповів на питання Джейсона ще до того як той запитав.

— Думаю, ти ще хочеш пожити щоб скористатись виграними грішми, того я забронював два місця на міжпланетний корабель, — він глянув на годинник автомобіля. — Він відлітає приблизно за дві години, маємо ще купу часу. Я голодний, давай знайдемо ресторан. Сподіваюся в готелі не залишилось нічого вартісного, бо повертатись туди трохи трудно.

— Нічого ціннішого за життя, — сказав Джейсон. — Тепер, коли ми можемо піти поїсти, маю до тебе кілька питань, на які хотів би почути відповіді.

*       *       *       *       *

Вони обережно доїхали до транспортного рівня, кружляючи поки не впевнились, що за ними немає хвоста. Керк всунув машину в затемнений вантажний док, де вони її й покинули.

— Ми завжди зможемо знайти инше авто, — сказав він, — і потім, ймовірно, це вони вже вистежили. Давай повернемось до товарного шляху, бачив там ресторан поки ми там кружляли.

Темні і навислої форми наземні вантажні ладуни заповнювали автостоянку. Вони обійшли навколо людського зросту коліс в душний і галасливий ресторан. Шофери і перші ранкові робітники не звертали на них жодної уваги коли вони знайшли кабінку позаду і замовили їжу.

Керк вкраяв великий шматок м'яса від скиби перед ним і весело жбурнув його до рота.

— Питай що хотів, — сказав він. — почуваюсь вже набагато краще.

— Що в кораблі підготовленому до відправи сьогодні, що то за вантаж заради якого я важив своєю головою?

— Я думав, ти ризикував головою за гроші, — сухо сказав Керк. — Але будь певен, що це на благо. Це вантаж виживання для світу. Зброя, боєприпаси, міни, вибухівка і тому подібне.

Джейсон вдавився їжею.

— Незаконне ввезення зброї! Що ти робиш, фінансуєш приватну війну? І як можна говорити про виживання з таким смертоносним вантажем на зразок цього? Не намагайся стверджувати, що у цього вантажу є мирне застосування. Кого ти збираєшся вбити?

Почуття гумору великого чоловіка зникло, його похмурий погляд Джейсон теж вже знав.

— Так, мирне слушне слово, це в основному все чого ми хочемо. Просто жити в мирі. І мова не про кого ми вбиваємо, а що ми вбиваємо.

Сердитим жестом Джейсон відсунув тарілку.

— Ти говориш загадками, — сказав він.— Твої слова скидаються на якесь безглуздя.

— В них достатньо глузду, — сказав йому Керк, — проте тільки на одній планеті Всесвіту. Що ти знаєш про Пир?

— Абсолютно нічого.

Якусь мить Керк сидів замкнутий в спогадах, сердито відсторонений. Відтак він продовжив.

— Людство не пирський вид, однак люди живуть там протягом майже трьохсот років. Середня тривалість життя моїх людей шістнадцять років. Звичайно, більшість дорослих живуть довше, проте висока дитяча смертність зменшує середнє значення.

— Ця планета приклад того, яким не може бути світ гуманоїдів. Тяжіння вдвічі сильніше ніж земне. Протягом дня температура може змінюватися від арктичної до тропічної. Підсоння... щоб повірити треба це пережити. Такого ти не зможеш побачити ніде в галактиці.