Читать «Шуани, або Бретань 1799 року. Батько Горіо» онлайн - страница 6

Оноре Бальзак

* * *

Вже в «Шуанах» Бальзак почав розробляти тему, що в подальшій його творчості стане головною, — тему влади золота, грошових відносин у людському суспільстві. Золото стає тією силою, що керує усіма вчинками представників контрреволюції. А з якою звірячою жадобою прагнуть здобути золото головні персонажі з табору шуанів, які люті сварки вибухають після кожної кривавої сутички через майно убитих ворогів!

А проте письменник у «Шуанах» лише намітив тему золота, широкого розвитку вона набере в його наступних творах, тоді, коли він звернеться до зображення сучасності.

Перемігши феодальну аристократію, буржуазія з хижацькою настирливістю й жорстокістю почала збагачуватись. Вона не гребувала ніякими, навіть найогиднішими і найжахливішими засобами, бо єдиний бог, перед яким схилялася буржуазія, — гроші — «виправдував» будь-які засоби.

Свідок шаленої гонитви буржуазних хижаків за наживою, Бальзак зрозумів, що найголовнішою рушійною силою капіталістичного світу, мірою усіх його матеріальних і духовних цінностей стали гроші, золото. Вони визначають закони, керують політикою, породжують антагонізм у суспільстві, призводять до морального розкладу людей і встановлюють єдине право — право сильного, право джунглів. І письменник, якого все життя переслідували кредитори, вирішив зірвати добропристойні шати з цього новоявленого бога, викрити його як найстрашнішого і найнебезпечнішого ворога людини.

Але саме в творах Бальзака викриття впливу золота на життя людини досягає найглибшої, найразючішої сили. Бальзак зображує цю проблему в «Людській комедії» як найтиповіше явище капіталістичної дійсності. Французький письменник-комуніст, критик і літературознавець Андре Вюрмсер у праці «Нелюдська комедія» (одній з найкращих книг про Бальзака) писав: «Людська комедія» — це тіло, в якому замість крові циркулюють гроші. Бальзак вивчає кровоносну систему суспільства, «обертальний», «поступальний» рух грошей, «єдину в наш час силу», «єдиного бога, в якого зараз вірують», «бога Сто-Су», «культ наживи», «культ бога Долара» (в лапках Вюрмсер подає вирази самого Бальзака, взяті з різних його творів).

З надзвичайною пильністю спостерігав письменник старанно приховані під маскою респектабельності, лицемірного благочестя й удаваної порядності справжні обличчя «сильних світу цього». Прагнучи показати найпотаємніші пружини складного механізму всього буржуазного суспільства, Бальзак відкриває одну за одною заслони, що приховували окремі його коліщатка, і, зрештою, весь цей механізм наживи й збагачення. Нещадно викриває він темні справи ділків і фінансистів, продажність військово-бюрократичного апарату та жовтої преси. У передмові до одного із своїх видань він писав, що віднині «не лишилося нічого вартого уваги, крім описів грізної соціальної хвороби, а вона може бути зображена лише разом із суспільством, бо хворий — це і є сама хвороба».