Читать «Третій варіант» онлайн - страница 91

— На що ви розраховуєте, капітане? — зауважив Філ-Фак. — На стихійне лихо? На втручання сил природи? На планетотрус? Одне діло — маленький острівець, інше — космічна колиска високотехнічної, хоч і здичавілої цивілізації!

І в розпал дискусії подав свій егоїстичний голос Азимут:

— Капітане, ви порятуйте всіх самі! Доведіть магістрові, що сам-один впораєтеся ліпше, ніж будь-яке стихійне лихо! Хіба комусь вчити вас, як зарадити цивілізації? Отже, виручите!

Ви чули? Отак осоромити мене перед чотириногим інтелектом з Тукана! Мовляв, якби не власна халепа, я б і пальцем не кивнув на порятунок інших. Ніби ганебно женуся за всесвітньою славою, яку рознесуть по всіх сузір’ях, галактиках і туманностях звільнені з ув’язнення мислячі академіки і корифеї!

Справа ускладнювалася ще й іншим. У мозку бринів певний, хоч поки що й невиразний, план порятунку. Та хіба я міг ним поділитися після Азимутової балаканини? Ні, і ще раз ні! Бо це виглядало б на безсоромні похваляння.

А план полягав у тому, що старий капітан Небреха в ім’я щасливого майбуття місцевої цивілізації, в ім’я врятування численних братів по розуму (в тому числі й Азимута) мусив уперше в житті стати на огидний шлях зради й підступу…

Розділ 10

Чорна зрада

Зранку мені, як капітанові, виявили честь: першого повели на допит. Цього разу чекала компанія інтелігентніша, аніж начальник тюряги, котрий плутається навіть у двох перших арифметичних діях. За круглим столом сидів надпотужний інтелект, зовні дуже схожий на пральну машину «Рига», розгалужений радіокомбайн з кількома хвильовими пасками, програвачем, телефоном, магнітофоном і екраном кольорового телевізора із стереозвуком. Був також громіздкий інтелектуал, що вельми скидався на освічену шафу з бібліографічною картотекою. Сиділа ще якась складна машинерія — справжній цвинтар ліхтарів, дротів і напівпровідників, що жувала довгі і вузенькі паперові стрічки. Додайте до них секретаря-стенографістку у вигляді елегантної, симпатичної друкарської машинки, тлумача-мікрофона і матимете повну уяву про всіх.

— О, іншопланетне вмістилище невідомих знань! — солодко заспівав, низько вгинаючись на еластичному держаку, мікрофон-тлумач. — Поділися з нами своїми шановними знаннями. А перед цією процедурою я познайомлю тебе з присутніми тут високосортними знавцями.

— Із задоволенням потисну маніпулятори! — не пручався я.

— Перед тобою — достойний стерилізатор знань ПМ, котрий профільтрує твоє повідомлення, аби вони навіки лишилися в нетлінній чистоті. Поряд з ним — лектор новітніх знань, котрий транслюватиме їх по всій планеті. Достойний систематик БШ занесе твої повідомлення в картотеку, щоб вони не загубилися в архівах. А оцей ЕРМ перекладе їх на код нульової інформації, зрозумілий для високорозвиненої електронно-обчислювальної апаратури. Отож починайте, капітане!

— Достойні знавці, про ваші широкі можливості яскраво промовляють габарити! Передусім дозвольте подякувати за нечувану гостинність, з якою я вперше в житті познайомився на цій унікальній планеті першосортних запчастин і високоякісного мастила! Що, власне, я знаю? — повів далі. — Я знаю, що не знаю нічого такого, що невідомо вам. Порівняно з вами я ще дуже нескладна і примітивна споруда. Більше того, некомплектна, бо мені бракує одної ноги, що перешкоджає успішно крокувати по світлому шляху знань.