Читать «Третій варіант» онлайн - страница 45

І батискафи було створено одночасно в Італії за проектом бельгійця Пікара і у Франції інженером Вільмом та його товаришами. Один з батискафів опустився в Атлантичний океан біля західних берегів Африки на глибину, що здавалася раніше недосяжною: більш як на три тисячі метрів!

Ми трохи відстали від своїх зарубіжних колег, проте в абісалогії стільки нерозв’язаних проблем, така кількість таємниць ховається в темряві океанічних глибин, що особливо журитися нікому з нас не спадало на думку. Ганяючись за рекордами, наука рідко збагачується великими відкриттями. Мене і моїх співробітників значно більше приваблювала спокійна, планомірна робота, яка — в цьому ніхто з нас не сумнівався — обов’язково повинна була привести нас до розв’язання багатьох важливих проблем абісалогії.

Ось як стояла справа в рік виїзду на Далекий Схід першої радянської абісалогічної експедиції.

При виборі району дослідження у нас не виникло ніяких сумнівів і вагань: усі відразу висловилися за Тихий океан, за Курильську глибоководну западину. Район цей зручний з багатьох причин. По-перше, це найближча до Радянського Союзу океанічна пучина; по-друге, роботи на батискафі важко провадити без берегової бази, і ми вирішили організувати таку базу на одному з Курильських островів. Та була ще одна важлива причина, яка примусила нас обрати саме цей район. Справа в тому, що всі вчені-абісалоги одностайно твердять, що провадити спостереження на великих глибинах, в умовах цілковитої темряви надзвичайно важко: лише небагатьох тварин вдається добре роздивитися, частими є випадки обману зору, і бувало навіть так, що один із спостерігачів цілком виразно бачить тварину, показує її іншому спостерігачеві, а той нічого не може розгледіти! Тут важливо знати, з якими тваринами можна зустрітися в глибині океану — це допоможе визначити їх. У дослідженні Курильської западини на експедиційному судні «Витязь» довелося брати участь і мені, і моїм помічникам, отже, тваринний світ западини був нам частково відомий.

Ясний погожий день 18 серпня 195… року назавжди залишився в пам’яті всіх учасників експедиції. В цей день рано-вранці експедиційне судно «Топорок», на якому знаходився батискаф, залишило берегову зону і через три години лягло в дрейф над Курильською западиною. Ехолот підтвердив показання карти: глибина океану під нами досягала 8 560 метрів…

Наш батискаф уже пройшов попередні випробування без пасажирів, і тепер ми з Румянцевим зайняли свої місця в його тісній кабіні. Стріла винесла нас за борт і опустила на воду. Батискаф занурився на кілька метрів, і відразу з сонячно-синього світу ми потрапили в інший світ — зеленуватий. Потім ми ненадовго спливли і знову занурилися. Щойно розсіялись бульбашки повітря біля ілюмінаторів, я глянув угору і побачив зеленувато-прозору «покрівлю», яка розмірено погойдувалася над нами…