Читать «Третій варіант» онлайн - страница 3

Зліт

Ми мали брати зірку, кажучи мовою війни, «в лоб», тоді як на «Арго» покладено завдання брати зірку «навздогін». Тому в нас ще був час, щоб підготуватися до зльоту. Готування було нескладне. За сигналом нашого пілота ми ввійшли через спідній люк усередину «Електрона». Люк за нами закрили герметично.

Всупереч чудернацьким забобонам початку XX століття, наш ракетний корабель надто важкий. Ми не можемо стартувати самі, подібно до «Арго», — це його перевага і наша хиба, — але ж у нього не самі якості.

— Всі на місця! — подав команду наш. пілот Ера Каен.

Зайняти свої місця ми можемо не враз. Нас п’ятеро з пілотом. Командир і ми — четверо бортмеханіків біля чотирьох цілком однакових моторових груп.

— Товариші, готові? Старт! — подає команду пілот через мікрофон стартовому командирові «на волі».

— Єсть старт!

Ми почуваємо, тримаючися за поручні, що наш корабель починає повільно крутитися. Кому доводилося спостерігати старт «Електрона» з волі, той бачив, що наш корабель на початку старту починає крутитися, котячися по рольках трьох опор. Рольки приводиться до прискореного руху — швидкість кружляння збільшується. Командир старту спостерігає з своєї башти, як північний полюс нашого корабля, помічений чорною плямою, в міру прискорення кружляння поступово нахиляється, описуючи чимраз менші кола, до полюса світу. Корабель наш у ці моменти являє собою велетенський жироскопічний компас. Пам’ятаєте, у XX сторіччі минулої ери такі компаси застосовували на океанських пароплавах, замість компаса з магнетною стрілкою.

Помітивши, що «Електрон» став у потрібний стан, командир вмикає електромагнетний стартер — спочатку нижні секції його, що мають вигляд спіралі і обвивають трубу стартової башти. На шкільних дослідах у фізичній лабораторії часто показують дітям, як мідне кільце, надіте на вертикальну шпулю, злітає високо над нею; слід тільки замкнути змінний струм. Те саме і з нашим «Електроном», але сила струму в стартовій спіралі розрахована так, що корабель наш тихо знімається з рольків і поступово підноситься з середини башти. В ці моменти «Електрон» схожий на повітряну кулю, нагнічену світильним газом. Такими кулями, пускаючи їх у небеса, ще не так давно бавилися діти.

Командир, закинувши голову, дивиться з-під козирка на корабель, вмикає антени спрямованої дії, і «Електрон» захоплений електромагнетним потоком, здіймається до неба, виблискуючи золотою іскрою, і зникає в порожнечі.

Що всередині «Електрона»