Читать «Диверсія у гавані Фейюньган» онлайн - страница 40

Приготувавши обід, Бай Сю-ін пішла кликати Пань-пань. Дівчинки не було ні на подвір'ї, ні на вулиці. Відшукала її мати в приміщенні правління кооперативу, в маленькій кімнатці. Вона слухала казку, яку їй розповідала Хай-фин.

Вичитавши дочці за самовільність, Сю-ін на запрошення дівчини сіла на стілець. Зав'язалася розмова. Лі їй подобалася, викликала довір'я, а на серці було так тяжко, хотілося з кимось поділитися. Вона розповіла про своє важке життя. Батько помер, коли їй було п'ятнадцять років, мати вдруге вийшла заміж, а її віддали до людей глядіти дітей. А коли їй минуло вісімнадцять років, її продали. Про ці сповнені гіркоти роки важко було розповідати. Хай-фин, ця хоробра і сердечна дівчина, котра не плакала і перед ворогами, слухаючи Бай Сю-ін, не могла стримати сліз.

У другій половині дня Хай-фин знову працювала в тій самій бригаді. З Бай Сю-ін вони зблизилися ще більше. Увечері, коли всі розходилися по домівках, Бай Сю-ін сказала:

— Товаришко Лі, мені треба з тобою поговорити, — і повела її убік, але, нічого не сказавши, раптом заплакала.

— Тіточко! Скажіть, що вас непокоїть?

Бай Сю-ін у відповідь заплакала ще дужче.

— Ви розкажіть, може, я зможу чимось допомогти, — наполягала Хай-фин.

— Товаришко Лі, ти щойно приїхала, але я відразу бачу, що ти хороша людина. Я… обманула тебе. — Бай Сю-ін знову почала схлипувати.

— Як ви мене обманули? У чому справа, тіточко?

— Мій чоловік не помер! Він… він…

Вона хотіла розповісти про чоловіка всю правду, але в останній момент у неї не вистачило мужності. Вона довго мовчала і нарешті сказала:

— Він на Тайвані!

— Тобі щось відомо про нього?

— Ні.

Хай-фин заговорила підбадьорливо:

— Народний уряд робить усе, щоб люди звідти поверталися на батьківщину. Досить чесно про все розповісти і старе прощається. Це стосується також агентів спеціальної служби… І ще повинна вам сказати, що Тайвань незабаром буде визволено!

— Ні, товаришко Лі, я… — Вона замовкла.

— Тіточко! Що ви хотіли сказати?

Губи у Бай Сю-ін тремтіли, їй хотілося про все розповісти, але вона так і не наважилась цього зробити. Хай-фин умовляла:

— Мені ви можете про все розповісти, як сестрі, не бійтеся!