Читать «Диверсія у гавані Фейюньган» онлайн - страница 2

Гомінданівські літаки, котрі раніше залітали в глибину материка, тепер намагались кружляти над бухтою.

Неважко було догадатися, що все це означає. З недавнього часу гавань набула дуже важливого стратегічного значення: саме звідси частини Народно-визвольної армії мали почати воєнні дії по визволенню прибережних островів.

Погожої днини з вершини гори Фейюньфин відкривається чудовий краєвид. Як тільки проміння призахідного сонця діткнеться до сірого холодного каменю хаотично нагромаджених скель, цей камінь розцвітає. Найніжніші переливи дивовижних барв і відтінків падають на тиху зелену гладінь моря. Гірські сосни, виставивши над ущелинами пухнасті, м'які верхівки, погойдують ними, вдивляючися у воду. Здається, що скелі дихають. Це хвилюються од вітру щойно розквітлі рододендрони. Їхню спокійну скупу красу відтінює сусідство золотавих калюжок свиріпи.

За скелями, за переливчастою грою прибережних хвиль, за спокійним блакитним полотнищем, що впирається в тугий обруч далекого обрію, в дуже ясні дні видно синій, ледве примітний штрих: острів Давандао…

Він здається не більше від того човна, що відчалив під час туману від берега і загубився серед водних пагорків. Саме це неспокійне сусідство і привело в Фейюньган і зенітників, і моряків. Це через нього рухаються курними дорогами уроджені американські, котрі давно вже змінили господарів по першій службі чанкайшістські, а нині народні грузовики, танкетки, гармати, кулемети. Через нього крокують у гавань колони піхотинців і проїжджають хури з припасами. Давандао — один із загублених у морі клаптиків суходолу, на якому знайшли притулок виметені з материка гомінданівці.

Головні їхні сили втекли на Тайвань — великий острів за півтораста кілометрів на пів денний схід від материка. Древня китайська земля, де ще в III столітті з'явилися перші переселенці з Китаю, за останнє десятиріччя зазнала багато злигоднів.

Скориставшися з слабкості Китаю, за мовчазним схваленням західних великих держав, понад півсторіччя тому острів захопили японці. Лише перемога під час другої світової війни повернула Тайвань Китаю.

Народно-визвольна армія, котра розгромила сто шістдесят шість дивізій Чан Кай-ші і захопила самих тільки воєнних трофеїв американського походження більш як на сім мільярдів доларів, змогла б подолати без великих труднощів неширокий водний коридор і вигнати гомінданівців із Тайваню. Але американці прийшли на допомогу своєму безталанному союзникові. Одна за одною почали висаджуватися на острові місії: економічні, технічні, військові. Поспішали до берегів Тайваню транспорта із зброєю і спорядженням. П'ять дивізій Чан Кай-ші одержали все новеньке — від гармат і радарних установок до кокард і шнурків до черевиків. Усе частіше лунала на острові англійська мова. З кораблів повзли по трапах на берег екскаватори і бульдозери, вивантажувалося устаткування бетонних заводів та крани. Гарячково будувалися аеродроми, полігони, військово-морські бази, берегові батареї.