Читать «Вогонь на вершині Комо» онлайн - страница 20

— Знаєш що? Поклич їх під тент, — сказав із змовницькою посмішкою. — Почитаємо це старовинне писання разом. Ти навіть гадки не маєш, що ти знайшов! Середньовічний манускрипт!

ОРЕЛЬЯНО — ПЕРШОВІДКРИВАЧ АМАЗОНКИ

Через кілька хвилин усі члени експедиції зібрались під тентом. Олесь розгорнув книгу й заходився перекладати:

«Освятивши свої мечі іменем Христа, благородні рицарі й слуги його величності іспанського короля вирушили війною на завоювання нечестивого світу. Немало слави здобули вони короні й найсвятішому престолові. Під ударами їхнього меча дикунські племена Нового Світу відкрили шлях іспанцям до численних багатств свого континенту.

Та траплялося й так, що люди втрачали розум, забували про бога і чинили богопротивні діла. Жадоба роздувала жорстокість, казкові багатства розпалювали жадобу. Кращі королівські офіцери, забувши заповіти Христові, ставали авантюрниками й розбійниками. Від їхніх мечів гинули цілі індійські племена. Знищувались тисячолітні надбання культури, руйнувались храми. І карав їх бог страшно й немилосердно. Заводив у глухі нетрі і кидав там напризволяще, віддаючи життя їхнє на поталу хижим звірам. Посилав мор на їхні війська, спрагу й голод, позбавляв їх розуму.

Такої долі зазнав і зарозумілий лицар, слуга іспанської корони Гонсало. Хай же лишиться його доля повчальним прикладом для всіх наступних поколінь, аби знали потомки його, як жорстоко карає господь за відступництво від його несхитних заповітів».

Олесь перегорнув сторінку і підняв очі від книги. На його обличчі грала хитрувата усмішка. Юнак дивився на своїх старших друзів, немов бажаючи сказати їм: «Ось я і розважив вас! А ви гадали, що я ні на що не здатен!»

«Лицар Гонсало, — вів далі Олесь, — був сином знаменитих іспанських грандів і братом славнозвісного гідальго, завойовника золотоносної країни Перу — сеньйора Франсіско Пісарро. Змалку Гонсало зростав в обстановці благородних рицарських традицій, які прищепили йому любов до звитяжних походів і відчайдушних поєдинків. Тільки в одному бог скривдив молодого гідальго — він дав йому надто легковажне серце і недалекоглядний розум. Це, власне, й спричинилось до падіння сеньйора Гонсало і завдало невимовних душевних мук його доброму братові.

Франсіско Пісарро, як відомо, був призначений іспанським королівським урядом на високу посаду віце-короля Перу. Не було людини, скромнішої й чеснішої за цього мужнього гранда. Не було діянь благородніших, ніж діяння сеньйора Пісарро. Зате брат його, немов на зло своєму родові, намагався відзначитись властивостями поганими й негідними християнина.

Ставши віце-королем, Пісарро не забув свого родича. Він оголосив брата губернатором провінції Кіто, де, за переказами туземців, начебто протікала Чорна Ріка — Ріу-Негро. Одразу ж властолюбний Гонсало почав готуватись до великого походу на схід, його серце не вдовольнилося підвладними йому землями. Він поклав собі стати володарем великої країни, що розкинулась за Андськими горами.