Читать «Вогонь на вершині Комо» онлайн - страница 134

В гущавині сельви перегукувались вартові. Біля далекого вогнища Мігель Россаріо стиха співав пісню про каучеро. Здавалося, сама земля родила ті звуки кривди і гніву. В пісні вчувалася й непогамована туга, й надія, і віра в щасливе світання, в прийдешній день, у життєдайне сонце, в могутню, нездоланну й таємничу сельву.

І ніби в унісон їй, десь далеко-далеко, з-за таємничої стіни лісу, з-за невидимої гори Комо долітав відгомін грозовиці.

Примітки

1

Сельва — вічнозелені тропічні ліси, що розкинулись на тисячі кілометрів по Оріноко та її притоках.

2

Ранчо — невеличке господарство.

3

Лангсдорф Г. І. (1774–1852) — російський учений-ботанік, дослідник Південної Америки.

4

Льяноси — рівнини в басейні р. Оріноко.

5

Конкістадори — іспанські завойовники, що в 15–16 ст. захопили величезні території Південної і Центральної Америки.

6

Мачете — широкий ніж-тесак, яким тубільці користуються в тропіках переважно для прокладання дороги крізь хащі.

7

Каней — відкрита стайня для коней та віслюків.