Читать «Україна масонська» онлайн - страница 79

Роботи ложi «Осирис до пломенiючої зiрки» забороненi у серпнi 1822 р. пiсля загальноросiйського указу мiнiстра внутрiшнiх справ.

У 1816-1821 рр. у мiстечку Буцькiвцi Летичiвського повiту Кам'янець-Подiльської губернiї, що належало помiщику Островському, iснувала масонська ложа «Мiнерва», яка, можливо, мала вiдношення (була дочiрньою ложею) до ложi «Осирис до пломенiючої зiрки», хоча iснують деякi свiдчення про те, що ця ложа не пiдпорядковувалася жодному з масонських союзiв. Ложа засiдала у будинку Християна Дордета, Майстра

Стiльця, полковника, колезького радника та великого помiщика. Х. Дордет у 1820 р. був ще й членом петербурзької Великої провiнцiйної ложi «Володимира до порядку» шведської системи i членом кам'янець-подiльської ложi «Осирис до пломенiючої зiрки». В ложi Х. Дордета налiчувалося близько 20 осiб, у тому числi його брат А. Дордет.

У Феодосiї з травня 1812 р. французькою та росiйською мовами працювала ложа «Йордан» (можливо з 1811 р.), заснована членами петербурзької ложi «Палестина», яка спочатку входила до Союзу Провiнцiйної ложi «Володимира до порядку», а потiм до Союзу «Астрея» пiд № 7. З 1812 р. ложа «Йордан» працювала за французькою системою, у 1817-1818 рр. – за системою Великого Сходу Францiї, у 1818-1819 рр. – за шведською системою. Ложа «Йордан» мала емблему у виглядi трикутника-дельти, в якому зображено «рiку Йордан», а над нею височiв хрест.

Ложа «Йордан» пiдтримувала контакти з подiбними ложами Москви, Петербурга, Одеси, Полтави, а також Францiї, Швецiї й Англiї, здiйснювала обмiн iнформацiєю мiж ними, створювала сприятливий режим для iноземних купцiв-масонiв у чорноморських портах Росiйської iмперiї.

Феодосiя на той час була невеликим мiстом з населенням усього 5 тис. осiб, проте воно вважалося значним торговим (статус порто-франко у 1798-1799 рр.), адмiнiстративним (з 1804 р. – особливе градоначальництво), культурно-духовним центром (у 1787-1800 рр. – центр єпископства Феодосiйського та Марiупольського). Новоросiйський генерал-губернатор i масон граф Ланжерон домагався для Феодосiї поновлення статусу порто-франко. Про перший перiод iснування ложi «Йордан» практично нiчого не вiдомо. Є данi, що у 1817-1821 рр. ложею керував французький дворянин, масонський Майстер Iван Iванович Грапперон – медик i любитель старовини. Грапперона запросив до Росiї масон А. Б. Куракiн, колишнiй росiйський посол у Парижi. У 1812 р. за власним бажанням Грапперон поїхав до Криму для боротьби з епiдемiєю чуми у Феодосiї.

У числi братiв ложi, яких налiчувалося близько 80 осiб (чверть з них не жила у Феодосiї й участь їх у ложi була формальною), у тому числi граф А. Ланжерон (Новоросiйський генерал-губернатор, який не часто бував у Феодосiї), граф С. Браневський (засновник ложi, градоначальник Феодосiї, дослiдник Криму), князь С. Волконський, Ф. Лагорiо (вiце-консул обох Сицилiй), I. Хотяiнцев (генерал-лейтенант, сенатор)…

Серед членiв ложi одну чверть становили чиновники (судовi, мiськi, карантину та митницi) переважно французького, iталiйського, нiмецького походження… Як i в будь-якiй iншiй ложi, у феодосiйськiй вiйськовi були значною складовою: генерал А. Жеребцов, полковник Є. Шульц, пiдполковник М. Гоберт, морськi офiцери барон Бутмi де Казман, А. Милорадович, М. Калиневський, I. Чернишов.