Читать «Україна масонська» онлайн - страница 77

Серед росiйських аристократiв членiв житомирської ложi – можна назвати трьох князiв, якi несли службу на Волинi: ротмiстра А. Я. Лобанова-Ростовського (колишнiй ад'ютант генерала М. Воронцова, ад'ютант князя С. Волконського), поручика Ю. Трубецького (учасника вiйни 1812 р., ад'ютанта командувача 2-ю армiєю) i поручика П. Трубецького.

Духовна елiта в ложi представлена професорами М. Колпачкевичем (ректор школи у Мезиборi) i Г. Гроддеком (декан словесностi Вiленського унiверситету), суддею ложi С. Жуковським (магiстр богослов'я й ад'юнкт Вiленського унiверситету), I. де Шлеммером (доктор медицини), вчителями Житомирського училища… Член ложi князь Михайло Петрович Баратаєв був членом чотирьох академiй, iсториком i нумiзматом (Баратаєв вiдомий як творець ложi «Ключ до доброчесностi» у Симбiрську). Вiйськову елiту представляли полковники П. Гнатовський, I. Вальц, Х. фон Гюнцель, Кюрто (вiйськовий комендант Акерману), В. Силiн (вiйськовий комендант Одеси).

Окремо слiд сказати про брата житомирської ложi Валерiана Лукасинського – колишнього капiтана польських частин в армiї Наполеона, який у 1813 р. перейшов до росiйської армiї i став майором. У 1819 р. майор армiї Царства Польського Валерiан Лукасинський створив таємну структуру польського Нацiонального масонства. Найбiльша кiлькiсть братiв Нацiонального масонства була не в Царствi Польському, а на Правобережжi України – на Волинi та Подiллi. I хоча вже у 1820 р. Лукасинський змушений був заявити про розпуск нацiонального масонства, його кадровий потенцiал зберiгався. У жовтнi 1822 р. Лукасинський заарештований як «змовник» i близько сорока рокiв вiдсидiв у росiйських тюрмах… Основою ложi було мiсцеве чиновництво й адвокати (близько 30 братiв). Як i в кожнiй українськiй масонськiй ложi (окрiм Одеської та Феодосiйської), майже третина братiв ложi були помiщиками «середньої руки».

Заслуговує на увагу те, що в житомирськiй ложi було всього декiлька представникiв купецтва, хоча воно представлене в бiльшостi лож, а в Одеськiй ложi налiчувалося понад 50 купцiв. Можливо масони не бажали брати до ложi купцiв iудейського вiросповiдання, якi в Житомирi, та й взагалi у волинських мiстечках становили ледве не 90% усього стану. Проте до ложi «Розсiяного мороку» був допущений один єврейський купець – Х. Глюксберг (до кiнця ХIХ ст. євреїв до масонських лож Росiйської iмперiї практично не приймали; вiдомi лише два випадки прийому євреїв у ложi українських губернiй – у Житомирi й Одесi, всього чотири єврея стали масонами за першi 150 рокiв масонства в Українi).

У Кам'янцi-Подiльському у 1818-1822 рр. дiяла велика за кiлькiстю братiв (до 170 осiб) ложа «Осирис до пломенiючої зiрки», яка також входила до складу Союзу «Астрея». Спочатку ложа розмiщалася у будинку лiкаря-масона Димера та Павла Соболевського, потiм – у будинку масона Батасановича, а згодом – у будинку масона Пилстiна (колишнього перекладача Речi Посполитої). На засiданнях ложi роботи велися польською, росiйською та французькою мовами. Ложа «Осирис до пломенiючої зiрки» мала оригiнальну емблему, на якiй зображена шестикiнечна зiрка, в променях якої лiтери «R I S O S I» увiнчанi короною (замiсть корони iнодi зображувалися перехрещенi молоток i лопатка), всерединi шестикiнечної зiрки зображувалася ще одна пломенiюча шестикiнечна зiрка.