Читать «Україна масонська» онлайн - страница 44

У Житомирi в серединi 80-х рокiв XVIII ст. iснувала жiноча адаптована ложа «Розсiяного мороку». Житомирськi ложi «Розсiяного мороку» припинили свої роботи пiсля приєднання до Росiйської iмперiї земель Правобережної України. Проте через 20 рокiв у Житомирi знову вiдродилася чоловiча ложа «Розсiяного мороку» (1814-1826 рр.).

Пiд керiвництвом львiвських масонських лож працювали ложа «Цiлковитої вiрностi» у Кам'янцi-Подiльському та ложа в мiстечку Панiвцi на Подiллi. Ложа «Цiлковитої вiрностi» вiдкрита у 1784 р. в Кам'янцi-Подiльському Великим Сходом Польщi (працювала приблизно до 1787 р.). Майстром Стiльця ложi «Цiлковитої вiрностi» був Шимон Родер, а засновником – масон Жан-Батист Прево – лiкар-дантист, який пiзнiше став членом ложi «Цiлковитого мовчання» у Варшавi та заснував ложу «Трьох колон» у Львовi, ложу у французькому Монпельє. Жан-Батист Прево також був секретарем у петербурзькiй iоанiвськiй ложi «Союз обранцiв Пiвночi» Великого Сходу Францiї.

Алхiмiчне масонство в серединi XVIII ст. представлене системою лож абата Пирнеттi «Академiї Iстинних масонiв». У 1788 р. росiйський адмiрал С. Плещеєв, перебуваючи у Францiї, був посвячений до ложi «французького типу» «Божих Людей» або «Новий Iзраїль». Орден передбачав «спiлкування з небесами» – мiстичний обмiн iнформацiєю мiж братами та духовними сутностями. Головою ордену «Нового Iзраїля» в Речi Посполитiй, а потiм i Росiйськiй iмперiї, став граф Тадеуш Грабянка. Членами ордену були впливовi князь М. Репнiн, граф Щенсний-Потоцький i адмiрал С. Плещеєв. Грабянка оголосив себе «посланцем неба», який знайшов елiксир життя, i «творцем нової iмперiї iз столицею в Єрусалимi». Вiн претендував на польський престол, зустрiчався з графом Калiостро. Члени ложi займалися практичною лабораторною алхiмiєю та магiєю. В своїх українських маєтках на Подiллi Грабянка створив алхiмiчнi ложi «Народ божий»: у Суткiвцях – у 1775 р. i у Остапкiвцях – у 1788 р. Вiдомий масон i магiстр магiї Джузеппе Калiостро (автор особливого масонського ритуалу) вiдвiдав Львiв i Суткiвцi для того, щоб зустрiтися з Грабянкою. У 1804 р. ложа Грабянки таємно перемiстилася у Львiв (в Австро-Угорщинi тодi було заборонене масонство), а у 1806 р. – у Петербург. В iмперськiй столицi Грабянку заарештували та взяли пiд варту як агента Наполеона.

Пiсля Iгнацiя Потоцького певний час обов'язки Великого Майстра виконував генерал Анджей Мокроновський, а потiм (у 1785-1789 рр.) – Станiслав Щенсний-Потоцький – сенатор, воєвода Росiйський, який тривалий час проживав у Захiднiй Європi i ще в юностi став масоном. З iменем Великого Майстра масонства Станiслава Щенсного-Потоцького пов'язана iсторiя створення унiкального парково-палацового комплексу «Софiївка» на Уманщинi. Лише в Українi С. Потоцькому належало близько 1,5 млн га землi та 130 тис. селян-крiпосних.