Читать «Україна масонська» онлайн - страница 42

У 1767 р. Ф. Лонггампс (член мiського самоуправлiння Львова) створює у Львовi нову ложу «Трьох бiлих орлiв», що проiснувала п'ятнадцять рокiв (1767-1782 рр.). Ложа залежала вiд графа Августа Мошинського, який створив у Варшавi систему шотландських масонських лож i шотландського масонського капiтулу. На першому етапi iснування ложi «братами» ложi були приблизно 12 банкiрiв, купцiв i промисловцiв з нiмецьких земель, Францiї, Iталiї, Швейцарiї…

Гайдамацьке повстання 1668 р. на Правобережнiй Українi породило багато iсторичних легенд, за однiєю з яких лiдер повстання – сотник Iван Гонта (начальник особистої гвардiї графа Потоцького) був членом масонської ложi. Однак пiсля захоплення Уманi саме Гонта очолив страшну рiзню єзуїтiв, католикiв, унiатiв, iудеїв, в якiй загинув бургомiстр Уманi масон Рафал-Деспот Младанович. Коронний гетьман Браницький нiбито домiгся вiд суду за порушення всiх клятв ордену страти Гонти за масонським ритуалом: спочатку порушнику клятви вiдрубували правицю (поклавши праву руку на Бiблiю, масони складають присягу), потiм виривали язик, перерiзували горло, розпорювали живiт i грудну клiтину, пiсля чого виривали серце.

Розквiт масонства в Речi Посполитiй припадає на царювання Станiслава-Августа Понятовського – масона 7-го ступеня лицаря-розенкрейцера варшавської та нiмецької лож «Пiд трьома шлемами» – фiлiї Великої Ложi Прусiї. У цiй ложi перебував не лише коронний гетьман Речi Посполитої Казимир Браницький, а й багато придворних сановникiв, найвидатнiшi державнi дiячi. Серед масонiв Речi Посполитої були сеймовi посли (Матушевич, Немцевич, Солтик, Линовський, князь Казимир Сапега, князь Адам Чарторийський), видатнi полiтичнi дiячi… Секретар сейму Ян Лущевський виконував одночасно обов'язки секретаря Великого Сходу Польщi.

У 1781 р. першим Великим Майстром Об'єднаних лож польської Корони та Литви (Голова масонської директорiї) став Iгнацiй Потоцький – Великий маршал князiвства Литовського. Вiн реорганiзував польське масонство, в результатi чого було вiдкрито польський «Великий Схiд» (1784 р.), коли ложi затвердили конвенцiю, домоглися визнання вiд зарубiжних масонських орденiв їх незалежностi. До складу оновленого польського «Великого Сходу» входило 13 об'єднаних (провiнцiйних) лож, у тому числi дубненська ложа «Цiлковитої таємницi», вiдкрита в невеликому волинському мiстечку Дубно. З 1784 р. ложа «Цiлковитої таємницi» стає Провiнцiйною святоiванiвською Волинською Ложею. Пiд її керiвництвом працювало 5-7 лож масонської провiнцiї, куди входили воєводства Київське, Волинське, Брацлавське, Подiльське.

Кiлькiсть братiв ложi «Цiлковитої таємницi» доходила до пiвсотнi, при цьому брати ложi були в основному масонськими майстрами.