Читать «Україна масонська» онлайн - страница 41

Перша документально зафiксована ложа в Українi згадується у 1742 р. («заснула» у 1744 р.) – ложа «Трьох братiв» шотландського обряду (можливо дочiрня ложа берлiнської масонської ложi «Трьох братiв»), що була заснована в селi Вишнiвцi на Волинi (зараз село Любомльського району). Зрозумiло, що формування ложi (iнiцiацiя масонських учнiв, пiдмайстрiв, майстрiв) почалося на декiлька рокiв ранiше її офiцiйного вiдкриття. Засновником ложi «Трьох братiв» став барон Петро де Лефорт (генерал французької та польської служби, який тривалий час перебував у Росiї). Ложа почала роботу «пiд молотком» Яна Мнiшека (4-й ступiнь шотландського масонства) i працювала в перших 4-х масонських ступенях. Про масонство на Правобережнiй Українi XVIII ст. тривалий час було мало вiдомо українському читачу, поки не вийшла книга М. Ходорiвського «Масонство i Україна», в якiй докладно аналiзується певний етап формування масонства.

До ложi приймалися лише впливовi дiячi Речi Посполитої. Серед батькiв-засновникiв ложi були представники польської аристократiї – регiональна волинська елiта того часу: Ян Кароль Мнiшек – великий коронний ловчий i великий пiдкоморний Литовський, якiй мав велике володiння на Волинi; граф Август Мошинський – великий коронний стольник; пiдполковник коронних вiйськ Констанцiй Яблоновський (кровник Станiслава Лещинського); князi Огiнськi – Iгнатiй (надвiрний маршал Литовський) i Михайло-Казимир (великий чашник литовський).

Михайло-Казимир Огiнський (за материнською лiнiєю походив вiд князiв Вишневецьких) був найосвiченiшою людиною свого часу – композитор, вiртуозний скрипаль, художник i поет. У 1748 р. Огiнський здобув звання генерал-майора литовських вiйськ, став депутатом сейму Речi Посполитої. У 1753-1761 рр. Огiнський подорожував Європою – був у Берлiнi, Дрезденi, Вiднi, Парижi. Саме тодi Огiнський став членом масонської ложi в Луклi. Його контакти з масонерiєю продовжувалися протягом усього життя. У 1762 р. Огiнський перебував у Петербурзi i був одним iз кандидатiв на польський трон. У 1768 р. вiн отримав булаву Великого гетьмана Великого князiвства Литовського, але у 1771 р. перейшов на бiк Барської конфедерацiї. Пiсля поразки конфедератiв вiн емiгрував, а його маєтки були конфiскованi. У 1775 р. Огiнський повернувся до Речi Посполитої. Вiн був амнiстований i йому повернули секвестрованi маєтки. Вiн оселився в бiлоруському Слонимi, де створив капелу та приватний оперний театр. У 1781 р. Михайло-Казимир Огiнський обраний Уповноваженим Великим Майстром Провiнцiї Литва, а з 1788 р. став намiсником Литви, командував вiйськами Великого князiвства Литовського в маневрах в Українi. У 80-тi роки XVIII ст. Огiнський живе у Нiмеччинi, Бельгiї, Голландiї, Англiї.

У 1747 р. у Львовi була заснована перша масонська ложа – ложа «Трьох Богинь» (працювала в перших чотирьох ступенях посвяти). Створив її француз-масон – «лицар Сходу» Франц Лонггампс iз сiм'ї французьких гугенотiв, банкiр i пiдприємець. Проiснувала ложа лише кiлька мiсяцiв i закрилася на вимогу мiсцевої католицької iєрархiї. Справа в тому, що раптова смерть зберiгача печатки ложi Лероя призвела до того, що протоколи робiт ложi «Трьох Богинь» потрапили до рук католицьких священикiв, якi ненавидiли «масонську єресь».