Читать «Україна масонська» онлайн - страница 194

Але чому в Українi мають пiддаватися дискримiнацiї масони, коли в усiх парламентах Європейського Союзу, в Сенатi та Конгресi США вони представленi повною мiрою, О. Мороз не пояснив. Чи таким чином вiн хотiв «зробити з України Європу»?

Страсбурзький Європейський Суд з прав людини проголосив, що всi законодавчi обмеження в дiяльностi масонiв i їх органiзацiй є порушенням прав людини, Європейської конвенцiї про захист прав людини i основних свобод (конвенцiя ратифiкована Україною). Так, у 2001 р. Європейський Суд визнав незаконними (не прийнятними в демократичному суспiльствi) всi спроби iталiйської влади вимагати вiд кандидатiв на державну службу (вiд майбутнiх суддiв) декларування своєї неучастi в масонських ложах.

В Одесi активну «антимасонську» позицiю зайняла методистська (сектантська) церква «Святий шлях», яка огранiзувала презентацiю масонофобської книги П. Павлюка (викладача Одеського християнського гуманiтарно-економiчного унiверситету) «Таємна архiтектура». На презентацiї П. Павлюк зазначив, що масонство основною своєю метою ставить «богоборчество» – таємну боротьбу проти Бога за ствердження «нового свiтового порядку» для зустрiчi антихриста.

Активно шукає в Українi «масонську змову» i професор, доктор технiчних наук М. Сенченко. У своїй книзi «Латентнi структури свiтової полiтики» вiн пролив свiтло на надзвичайно таємний масонський «орден нащадкiв Богдана Хмельницького».

У колишньому Радянському Союзi звернення до iсторiї масонства вважалося неактуальним. Тiльки починаючи з епохи «перебудови» з'явилися науковi працi, в яких автори намагаються виважено дослiдити та вивчити мiсце масонства в iсторiї росiйської iмперiї.

З середини 90-х рокiв ХХ ст. i до 2008 р. на книжковий ринок країн СНД «викинуто» потiк «масонської лiтератури» – близько 80 книг з iсторiї масонства! Якщо книги видають, це означає, що є покупцi… Слiд зазначити, що iнтерес до масонства з кожним роком зростає, особливо пiсля виходу книг Дена Брауна… Проте бiльшiсть «наукових» книг, виданих останнiм часом, не мають нiчого спiльного з реальною iсторiєю суспiльства, є компiляцiями або давно вiдомою «викривальною» лiтературою.

Величезними накладами видають книги антисемiта й антимасона О. Платонова («Терновий вiнець Росiї«та iн.). Подiбна «iсторична» лiтература продовжує культивувати пропагандистськi штампи фашистських i антисемiтських iдеологiв, вiдволiкає увагу читачiв вiд iсторичної дiйсностi у сферi маячливих фантазiй. Лише посмiшку можуть викликати книги харкiвчанина Едуарда Ходаса (голови єврейської реформiстської общини) або московського православного «викривача» Юрiя Воробйовського (iнодi у спiвавторствi з «масонкою, що розкаялася» Є. Соболевою-Дергачовою)… Останнi рокiв дванадцать стали з'являтися правдивi та неупередженi науковi дослiдження, що на основi конкретних i перевiрених фактiв допомагають розкрити й усвiдомити феномен масонського руху в Схiднiй Європi (книги А. I. Серкова, В. I. Старцева, В. С. Брачова).