Читать «Україна масонська» онлайн - страница 174

Але червневий арешт Петлюри гетьманською владою та його чотирьохмiсячне ув'язнення загальмували процес цiєї пiдготовки. Пiсля виходу з гетьманської тюрьми С. Петлюра став вождем всенародного повстання проти гетьмана й австро-нiмецьких окупантiв, командуючим Повстанської армiєю, другим за впливом членом революцiйної Директорiї.

З переходом влади в Українi до Директорiї УНР (з 13.12.1918) українськi масони збереглись у керiвництвi країни. Прем'єр-мiнiстром став масон Володимир Чеховськой, командуючим вiйськами (Головним отаманом армiї УНР) i другою особою в Директорiї (з пяти членiв) – масон Симон Петлюра, мiнiстром освiти – масон Петро Холодний, мiнiстром юстицiї – масон Олександр Шелухiн (до цього списку масонiв, можливо, належав i Борис Мартос – мiнiстр продовольства).

Проте єдностi мiж масонами України не було, назрiвав конфлiкт за першiсть у масонствi мiж С. Моркотуном i С. Петлюрою, мiж федералiстами та «самостiйниками». Симон Петлюра також мав великi проблеми – на початку лютого 1919 р. Директорiя виїхала з Києва та здала столицю Червонiй армiї, яка наступала. До середини лютого 1919 р. Директорiя i Рада мiнiстрiв УНР фактично розпалися. Симон Петлюра зумiв органiзувати оборону республiки, вiдродити армiю УНР… У другiй половинi лютого 1919 р. вiн став головою Директорiї, фактичним диктатором УНР, активiзує створення Великої Ложi України.

М. Свитков пише, що навеснi 1919 р. (скорiше за все 1-3 квiтня) в Кам'янцi-Подiльському була офiцiйно проголошена «Велика Ложа України» (ВЛУ). Великим Майстром Великої Ложi (головою українського масонства) став Симон Петлюра. За даними М. Свиткова (можливо перебiльшеними), ця Велика Ложа мала 7 мiсцевих лож, 83 масонськi гуртки та 800 братiв-масонiв. С. Петлюра повiдомив братам з Великого Сходу Францiї про те, що київська ложа «Святого Андрiя Первозванного» перетворена на Велику Ложу України. Велика Ложа України звернулася до французьких масонiв з проханням посприяти мiжнародному визнанню Української держави.

С. Петлюра вважав, що Україна має стати прикладом «масонської республiки».

До Великої Ложi України ввiйшли масони – прихильники української незалежностi. Це були переважно українськi федералiсти, українськi есери й українськi соцiал-демократи: Андрiй Ливицький (вiце-прем'єр i мiнiстр юстицiї Директорiї) став Великим Секретарем Великої Ложi, Всеволод Петров (генерал, командуючий Волинською армiйською групою) – 1-м Охоронцем, Франц Море – 2-м Охоронцем (майстрами ложi були А. Никовський, С. Шелухiн, С. Єфремов, А. Шульгiн, Я. Котляревський, М. Шумницький, В. Прокопович…). Петлюра просив мiжнародну масонерiю визнати Велику Ложу України «вищою масонською владою, незалежною силою на територiї Української Республiки» i включити до Мiжнародного Бюро масонських зв'язкiв.